Медичний заклад вторинного рівня
м. Калуш, вул. Медична, 6

Придбаний за кошти державного бюджету ангіограф, який 14 березня було доставлено до КНП «Калуська центральна лікарня», функціонуватиме в операційному блоці на одному з поверхів медзакладу. Про це повідомив медичний директор Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця.

– Приміщення для встановлення цього апарата ми берегли або ж не використовували ще з 2013 року, – говорить Валерій Васильович. – Тоді обіцяли придбати ангіограф за кошти міського бюджету, пізніше – з умовою співфінансування частини його вартості, однак ці ідеї так і не вдалося втілити в життя.

За словами В. Паляниці, приміщення в операційному блоці було завчасно відремонтовано та підготовлено для встановлення ангіографа. Тепер свою справу повинен зробити постачальник обладнання, тобто підключити сучасну систему діагностування судинних захворювань і патологій, налаштувати, випробувати й передати в експлуатацію. Власне, цим зараз і займаються відповідні спеціалісти.

У Калуській ЦРЛ нове ангіографічне обладнання буде використовуватися як для діагностичного обстеження хворих на серцево-судинні, неврологічні, нейрохірургічні, гінекологічні й інші захворювання, так і під час оперативних втручань у випадках тромбозу судин, інсульту, інфаркту або розриву судин.

Про те, що в нейрохірургічному відділені КНП «Калуська ЦРЛ» нині працює відомий як в Україні, так і за її межами лікар-нейрохірург, керівниця Інсультного нейрохірургічного центру ДУ «Інститут нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова НАМН України», доктор медичних наук Світлана Литвак, дізнався в керівника цього медичного закладу Івана Красійчука.

А попередньо про нашу зустріч домовився і познайомив зі Світланою Олегівною завідувач нейрохірургічного відділення лікарні Денис Притуляк, зауваживши при цьому, що їх нова колега є практичним лікарем-нейрохірургом вищої категорії, яка володіє сучасними методами лікування хворих, тож колектив відділення дуже розраховує на її допомогу.

– Коли розпочалася війна і Київ стали обстрілювати, – розповідає моя співрозмовниця, – у нашій сім’ї з’явилася ще проблема догляду за моєю хворою мамою. Адже в мирний час, коли ми з чоловіком були на роботі, а діти-студенти на навчанні, з нею перебувала доглядальниця, яка проживає в передмісті столиці. Але через війну вона вже не могла цього робити. Тож спочатку стали у цьому допомагати діти. Потім ми вирішили відвезти маму на дачу в село Мархалівка, що неподалік Василькова.

Однак якраз у цей час там розпочалася справжня битва з постійними обстрілами та бомбардуваннями. Комендантська година тривала по 48 годин з невеликими перервами. І впродовж десяти діб ми знову не могли нікуди виїхати. Згодом нам якось вдалося привезти із Лівобережжя Києва старенького батька мого чоловіка, який через вік (84 роки) теж потребував допомоги.

Надалі з допомогою волонтерів, а в цьому русі як тоді, так і тепер перебуває чоловік, нам вдалося виїхати з Київської області в бік Західної України. Спочатку поселилися в родичів в Івано-Франківську, а потім зв’язалася з троюрідним братом, який проживає в Калуші. Він запропонував переїхати до нього, де ми нині перебуваємо разом з дітьми й хворими батьками. Адже в період переховування від обстрілів, бомбардувань в укриттях та пережитих нервових потрясінь їх здоров’я погіршилося, з’явилася температура, тож довелося їх ще й лікувати. Але нині, Слава Богу, стан батьків поліпшився.

А хто рекомендував вам працевлаштуватися в лікарні?

– Це запропонували мені у вашому місті під час реєстрації як переселенців. Після цього я зв’язалася з керівництвом державної установи «Інститут нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромоданова НАМН України», яке, зважаючи на мої життєві обставини, дозволило це зробити на період воєнного часу.

Скажу також, що таке працевлаштування передбачено й законодавством України. Тож тепер разом із моєю доброю знайомою, лікарем-ренгенологом з Центру ядерної медицини, спеціалістом комп’ютерної томографії Юлією Терницькою, яка теж тимчасово оселилася в Калуші, будемо разом з медиками Калуської ЦРЛ лікувати хворих, зокрема й надавати нейрохірургічну допомогу.

– Які у вас склалися враження про калуську лікарню, де бачите свою участь у її діяльності?

– За рівнем технічного забезпечення закладу і кваліфікацій персоналу тут є все необхідне для надання високоспеціалізованої допомоги. Свою потребу й користь бачу в напрямку хірургії судин головного мозку та хірургії основи черепу. Це, так би мовити, мій профіль, я маю тут практичні навики і була б корисною. І не тільки для хворих калушан, а й для переселенців з інших регіонів України. Адже після пережитого під час окупації, після тих всіх поневірянь, які випали на їх долю, в цих людей ще в більшій мірі стали проявлятися симптоми існуючих хронічних хвороб, а в багатьох вони виникли тільки тепер. Тож я прогнозую, що навантаження на Калуську ЦРЛ буде зростати в зв’язку зі збільшенням кількості населення за рахунок переселенців.

Що стосується безпосередньо колективу нейрохірургічного відділення, то тут теж роботи додасться, особливо щодо проведення складних операцій, зважаючи на те, що в багатьох із таких пацієнтів не було останнім часом можливостей пройти планове обстеження та лікування.

– Нещодавно для Калуської ЦРЛ за державні кошти був придбаний ангіограф. Наскільки цей медичний апарат необхідний колективу лікарні і чим ви можете допомогти калуським медикам у його освоєнні та практичному застосуванню?

– Коли раніше в лікарні України надходило таке обладнання, то спеціалісти нашого Інституту нейрохірургії і я особисто в складі робочих груп Міністерства здоров’я України виїжджали в регіони для навчання медперсоналу. Придбання цього багатофункціонального апарата для лікарні в Калуші є результатом впровадженої кілька років тому державної програми з технічного забезпечення медзакладів нашої держави.

У мирний час після введення в експлуатацію цієї лікувально-діагностичної системи спеціалісти нашого інституту були б у Калуші, аби допомагати медперсоналу в її освоєнні, а дехто із цих спеціалістів пройшов би навчання безпосередньо в Києві. А ще впродовж певного часу інститут співпрацював би з лікарнею щодо надання необхідної інформативної допомоги, а при необхідності його спеціалісти брали б участь у проведенні операцій як у Калуші, так і після транспортування хворого у відповідне відділення інституту.

Так, повторюся, було зазвичай у мирні часи. Але тепер, в умовах війни, моя присутність у Калуській ЦРЛ може зекономити калуським медикам час на освоєння ангіографа та проведення з його допомогою як діагностичного обстеження, так і операцій з нейрохірургічних патологій. Такі оперативні втручання ми проводитимо разом, що в майбутньому дозволить вашим лікарям-нейрохірургам виконувати операції з допомогою ангіографа самостійно.

Хочу також сказати, що ангіограф має величезне значення у нейрохірургії ішемічного інсульту, адже він надає можливість проведення своєчасної тромбоекстракції – операції, яка передбачає видалення тромбу безпосередньо з просвіту артерії без трепанації черепу. Такі хвороби як інсульт, а також інфаркт, є дуже загрозливими для людського організму, і саме вони є однією з основних причин смертності в мирний час.

– У чому полягає важливість ангіографа при лікуванні хворого на інсульт?

– Здебільшого причини виникнення інсульту пов’язані з припиненням кровоплинну в одну з артерій, які кровопостачають головний мозок, коли в його судинах утворюється тромб. І ось для того, аби відновити кровопостачання головного мозку, в медиків є на це певний час. Цей проміжок у середньому становить 4-6 годин. Це те вікно, коли можна провести операцію з відновлення кровоплину, тобто з того моменту, коли стався інсульт, у медиків є тих кілька годин, щоб у хворого діагностувати причини інсульту і прооперувати, а при відсутності таких умов для оперативного втручання – доставити в профільний медичний центр. Тому, чим швидше хворому з інсультом буде надана допомога, тим більшою є вірогідність успіху операції. Саме ангіограф дає можливість побачити судини мозку, визначити місце, де є проблема й відразу з допомогою цього ж апарата її усунути. І без ангіографа така операція неможлива.

А ще цей апарат дуже необхідний при діагностиці і лікуванні не лише захворювань: судин голови та шиї, а й при інших судинних захворюваннях: серця, кінцівок, черевної порожнини, при генікологічних захворюваннях. Тобто він дозволяє побачити судини в усьому організмі людини.

Хотілося б, Світлано Олегівно, більше почути про вашу спеціалізацію в нейрохірургії, в яких її напрямках здобували наукові ступені?

– Я – практичний лікар-нейрохірург, що спеціалізується на захворюваннях судин головного мозку, шиї, онкологічних ураженнях головного мозку. Тема моєї кандидатської роботи була пов’язана з удосконаленням хірургічного лікування вроджених вад судин головного мозку – артеріовенозних мальформацій. Що стосується докторської дисертації, то в ній основна увага приділена індивідуалізації хірургічного лікування артеріальних аневризм головного мозку, тобто виборі з існуючих стандартів надання допомоги найбільш оптимального шляху подолання недуги.

Захист моїх наукових робіт проходив у нашому Інституті нейрохірургії ім. академіка А. П. Ромаданова. У рамках виконання наукових праць навчалася в нейрохірургічному департаменті Японії під керівництвом професора К. Хонго, Китаї, а також у деяких інших наукових закладах України та Європи.

– Як після всього пережитого сприйняли наш Калуш і як вам нині працюється в колективі відділення?

– Місто зустріло нашу родину гостинно і ми потрапили в справжню дружню атмосферу. На вулицях відчувається загартованість міста і його рішучий настрій містян до опору ворогу. Але ставлення людей до нас доброзичливе, і це радує.

Що стосується колективу відділення, то він дуже прогресивний і має серйозні й амбітні плани. А наявність такого обладнання, як ангіограф, дає медперсоналу відділення нові можливості для їх реалізації. Я ж зі свого боку всіляко сприятиму тому, аби у нейрохірургічному відділенні лікарні пацієнти могли отримати високоспеціалізовану допомогу.

– Що б ви порадили тим, хто відчуває головний біль та прояви інших хвороб, пов’язаних із серцево-судинною системою?

– Хочу побажати всім не затягувати з первинною діагностикою. І якщо у вас є симптоми головного болю, особливо зранку, якщо є хронічні захворювання, обстеження яких відкладалося, слід звертатися за лікарською допомогою. Бо війна, стресові ситуації – це зрозуміло, але їх слід сприймати як певний етап у житті і не відкладати всі проблеми на пізніше. Адже часто таке очікування може призвести до непоправного.

Звертатися нині зі своїми проблемами можна як безпосередньо до сімейного лікаря, так і в консультативну поліклініку Калуської ЦРЛ.

Розмову записав Анатолій Гетьманчук.
На знімку: Світлана Литвак з лікарями відділення Денисом Притуляком та Ігорем Андріївим.

Гуманітарні лікарські засоби, вироби медичного призначення та деякі інші речі, які нині доставляються з-за кордону й отримує КНП «Калуська центральна районна лікарня», тут не лише залишають для потреб свого стаціонарного лікувального закладу. Закордонними медичними засобами лікарня ділиться з медпунктами в селах Калуського району, але й не тільки з ними.

– Після вторгнення російських військ на територію України ми вже отримали чимало необхідної гуманітарної допомоги, яка була доставлена з міст-побратимів Калуша в Польщі (Горліце, Кендзєжин-Козле) та в Румунії (Сеїні), – говорить медичний директор Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця. – Також приїжджали гуманітарні вантажі з польських міст Познань, Зелена Ґура, німецького Дюссельдорфа, від громад, громадських організацій, волонтерів, української діаспори, наших заробітчан в Чехії, Іспанії, Бельгії, Португалії, Італії, Іспанії, Австрії й інших країнах.

– З українського кордону міжнародна гуманітарна допомога доставлялася переважно нашими місцевими волонтерами на власних транспортних засобах чи вантажних автомобілях, що надають підприємства, організації або ж підприємці, безпосередньо до нашої лікарні, куди адресувалася відправниками, а більша її частина, звісно, на склади центрів з приймання такої допомоги з-за кордону, які створені й працюють у Калуші, – доповнює свого колегу медичний директор із стаціонарної допомоги Ярослав Кінаш. – Тут вона обліковується, сортується по категоріях та координаційним штабом з гуманітарних і соціальних питань, що діє при Калуській філії «Союзу українок», розподіляється на потреби внутрішньо переміщених осіб, медзакладів, підрозділів територіальної оборони, ЗСУ, населення міст і сіл, де ведуться активні бойові дії та гуманітарна ситуація є найбільш критичною.

Звісно, що й до нашої лікарні звідти привозяться певні лікарські засоби, медпрепарати й інші речі, які необхідні для ефективного функціонування стаціонарного медзакладу в умовах воєнного стану. Тому хочеться щиро подякувати всім українським і міжнародним волонтерам, благодійникам, меценатам, простим людям з різних країн за посильну гуманітарну допомогу, яку надають і закладам охорони здоров’я в такий непростий для України час.

– Сьогодні Калуська ЦРЛ, як ніколи раніше, – продовжує В. Паляниця, – відчуває в медичному забезпеченні потужну підтримку від міжнародної спільноти. Але нічого зайвого ми собі не залишаємо і не просимо привозити. Гуманітарними закордонними медикаментами, препаратами, перев’язувальними матеріалами, які необхідні для надання медичної допомоги при невідкладних станах, а також іншими ліками та виробами медичного призначення наша лікарня ділиться з медпунктами в громадах Калуського району, підрозділами територіальної оборони, лікувальними закладами в містах, де ведуться бойові дії. Щось відправляємо і безпосередньо на фронт нашим воїнам.

– Яким на сьогодні є технічне забезпечення Калуська ЦРЛ в плані виконання завдань в умовах воєнного стану?

В. Паляниця:
– Ще незначного технічного дооснащення лікарня, звісно, потребує. Зокрема, нам знадобився б електронно-оптичний перетворювач (ЕОП). Це сучасний прилад, що має суперздатність бачити невидиме під час проведення операцій. Він би дуже допомагав нашим лікарям проводити оперативне втручання з надточним результатом.

Я. Кінаш:
– Цей апарат найчастіше використовується лікарями-травматологами. Під час операцій завдяки електронно-оптичному перетворювачу, який, як мовиться, все бачить, їм не потрібно очікувати на результати рентгенівських знімків. Вони відразу на моніторі бачать точність своєї роботи.

Хочу також сказати, що ЕОП так само успішно могли б користуватися не лише травматологи, а й нейрохірурги. Крім того, він би був для лікарів незамінним помічником і в загальній хірургії, гінекології, кардіохірургії, неврології. Прилад цей дороговартісний, але життя людське – дорожче за все.

Василь ТКАЧУК.

У перші дні війни медичний заклад мав певні проблеми з ліками і виробами медичного призначення від гуртових постачальників через логістичні труднощі. Зараз такі поставки налагоджено.

– У Калуській ЦРЛ створено необхідний запас медикаментів і його постійно підтримуємо на належному рівні, – розповідає медичний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Валерій Паляниця.

Нагадаємо, ще до початку війни Калуська ЦРЛ оголосила тендер на закупівлю фармацевтичних виробів на суму понад 10 млн гривень – в обсягах річної потреби, яку визначили наприкінці минулого року. Аукціон 21 березня проводили за сімома лотами, за трьома з яких торги не відбулися. Утім зараз такі аукціони і їхні підсумки є неактуальними: закупівлі в умовах воєнного стану відбуваються за іншою процедурою.

Яу уже повідомлялося, з початком війни на адресу лікарні стало надходити гуманітарна допомога у вигляді медичних препаратів від тих калушан, що проживають нині в Німеччині, Польщі, Румунії, а також від благодійних організацій з багатьох країн Європи.

Про такий апарат, а точніше цілу систему багатофункціонального рентгенівського медичного обладнання нового покоління, яким є ангіограф, калуські медики мріяли вже давно.

І ось вчора, 14 березня, у Калуську ЦРЛ було доставлено цю ангіографічну систему, яка була придбана для медичного закладу за державні кошти.

– На цей апарат, – розповідає генеральний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Іван Красійчук, – весь медичний персонал лікарні чекав з великим нетерпінням. – Ми давно намагалися його придбати і ось тепер, незважаючи на всі труднощі воєнного часу, ангіограф доставили. Щиро дякуємо за допомогу і підтримку народним депутатам України від Калуша Едуарду Прощуку та Олегу Марусяку.

Як розповідали «НК» лікарі медичного закладу, ангіграфічне обладнання буде використовуватися як для діагностичного обстеження хворих на серцево-судинні, неврологічні й інші захворювання, так і під час операційних втручань у випадках тромбозу судин, інсульту, інфаркту або під час розриву судин.

Про це написав на своїй сторінці в соціальній мережі міській голова Андрій Найда.

«Радісно і сумно водночас… Радість за нове життя, за батьків!

І ця радість та гордість переважає над тривогою!

У пологовому будинку Калуської ЦРЛ лікарі, медсестри, працюючи в воєнних умовах, під сиренами, в укриттях, з великою надією та любов’ю допомагають маленьким українцям побачити світ! Щира вдячність ВАМ!

УКРАЇНА ПЕРЕМАГАЄ!», – зазначив Андрій Найда.

У таких умовах народила хлопчика Іванна Кавин з Голиня.

Жінка поступила до пологового будинку вчора одночасно з вибухами в Івано-Франківську в районі аеропорту. По цьому об’єкту стратегічними бомбардувальниками Ту-95МС ПКС РФ було завдано ударів крилатими ракетами.

«Очі оповиті страхом, але погляд впевнений, – йдеться у повідомленні пологового будинку Калуської ЦРЛ. – А далі – повітряна тривога. Спуск по сходах з шостого поверху в бомбосховище попри біль, зціпивши зуби.

Відбій. Короткий. На 15 хвилин, і знову тривога.

В очах надія і жодного звуку, жодного крику попри біль пологів!

І ось він, мамина радість, Матвійко!

Народились – і знову тривога по всій Україні надовго.

Світає. Тривога триває, але малюсінький справжній воїн тихенько сопе на руках, смокче пальчик, ніби розуміючи, що мама не може його зараз покормити.

В нас незламна нація!

Ми обов’язково переможемо!

Слава Україні!».

Мешканка Ірпеня Вікторія Панчій з чоловіком і двома дітками в рідному місті чекали появи на світ ще однієї дитинки. Та неочікувано Росія розпочала повномасштабну війну з Україною.

Окупаційні війська дійшли й до Ірпеня. Тож сім’я Панчіїв під обстрілами та зі сльозами на очах вимушено була залишити рідну домівку й попрямувати на Західну Україну.

Вагітна жінка потрапила до пологового будинку Калуської ЦРЛ. І саме тут Вікторія народила дівчинку, справжню богатирку завважки 4770 г та зростом 53 см.

Щасливі батьки вирішили назвати новонароджену дівчинку Нікою на честь нашої перемоги над окупантами.

Сьогодні об 11:30 до Калуської ЦРЛ прибув автобус, який доставив

пакунки з медикаментами.

Як повідомив головний лікар медзакладу Іван Красійчук, медичні препарати для калуської лікарні доставлені з німецького міста Дюссельдорф. Організували цю необхідну нині гуманітарну допомогу вихідці з Калуша та їх друзі, котрі проживають в Німеччині.

Присутні на передачі вантажу німецькі друзі відзначали, що це лише перший транш такої допомоги.

Безпосередню участь у розвантаженні медикаментів взяли калуські волонтери та громадські активісти. Була присутня на цьому заході й заступник міського голови Наталія Кінаш.



Медики та всі присутні щиро дякували землякам із Дюссельдорфа за допомогу.

У зв’язку з наступом російських військ на Україну та запровадженням на всій території країни воєнного стану вимушені були у спішному порядку підготуватися до надзвичайної ситуації й лікувальні заклади. У КНП «Калуська центральна районна лікарня» теж вжили відповідних заходів, щоб працювати в умовах, коли, можливо, доведеться рятувати життя людей, поранених і травмованих від звірських дій окупантів.

Як повідомив генеральний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Іван Красійчук, лікарню приведено у повну готовність до роботи в режимі особливого стану.

– На сьогодні нами розроблено й реалізовано ряд заходів, виходячи із запровадженого в Україні воєнного стану, – говорить Іван Олексійович. – Ми призупинили лише планову госпіталізацію та оперативні втручання пацієнтів. Невідкладна медична допомога надається цілодобово. Всі працівники медзакладу залишаються на своїх робочих місцях і лікувальний процес проводиться безперервно.

Щоправда, деякі відділи переформатовано. Також сформовано чергові лікарські бригади і передбачено їх підсилення хірургами, якщо виникатиме така потреба.

Особливу увагу приділили можливості надання в цілодобовому режимі хірургічної та травматологічної допомоги, адже цинічна війна, яку Росія розв’язала проти України, щоб знищити нашу миролюбну країну, калічить і травмує багато людей. Тому ми повинні бути готовими приймати й рятувати значну кількість поранених і травмованих. Власне, задля цього на першому поверсі, де приймальний покій, розгорнули ще одну операційну.

За словами І. Красійчука, на території лікарні приведено до належного стану захисну споруду. Відпрацьовано схеми евакуації працівників медзакладу та пацієнтів. І вже неодноразово довелося їх використовувати не з навчальною метою, а на практиці під час оголошень про повітряні тривоги.

Пояснив керівник медичного закладу й ситуацію щодо наявності в лікарні лікарських засобів та виробів медичного призначення. Як він повідомив, у зв’язку з воєнним станом певні запаси необхідних медикаментів створені й постійно поповнюються, в тому числі завдяки благодійній допомозі небайдужих людей. Також створено достатній запас води й продуктів харчування. Але є потреба в деякому медичному обладнанні. Зокрема, в апараті штучної вентиляції легень, кардіомоніторах, дефібриляторах, візуальному сканері, електрокардіографі, інфузійних помпах, операційних столах та інших.

– На завершення нашої розмови скажу, що в разі потреби наші лікарі, медичні сестри та весь медичний персонал готові до виконання своїх обов’язків в умовах воєнного часу, – наголосив І. Красійчук.

Василь ТКАЧУК.

Саме з цим медичним закладом підприємство уклало 23 лютого відповідний договір на 2022 рік.

До штату Калуської ЦРЛ також увійшли восьмеро медпрацівниць КНП «Калуський міський центр ПМСД», які до цього в «КАРПАТНАФТОХІМі» обслуговували медпункти заводоуправління та виробництва етилену і поліетилену.

Минулого тижня ці медпункти відвідали медичний директор Калуської ЦРЛ зі стаціонарної допомоги Ярослав Кінаш та його заступниця з медсестринства Регіна Демус. Власне, вони відтепер безпосередньо координуватимуть діяльність медпунктів підприємства. Тож перший візит сюди цих керівників лікувального закладу був як ознайомлювальним, так і робочим.

Ярослав Кінаш і Регіна Демус оглянули приміщення, в яких розміщені медпункти заводоуправління та виробництва етилену і поліетилену, поспілкувалися з їх завідувачкою Наталією Кідашовою та черговими медсестрами, котрі працюють за змінним графіком і в той день перебували на робочих місцях, керівниками відділів підприємства, які за своїми напрямками діяльності відповідають за виконання соціальних програм, зокрема й створення належних умов для роботи медперсоналу. Також вони мали зустріч із заступником генерального директора ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ» з управління персоналом і адміністративних питань Ігорем Мацьківим.

– Наші нові партнери з надання послуг первинної медичної допомоги працівникам підприємства під час свого візиту в медпункти переконалися в тому, що вони достатньо добре забезпечені необхідними лікарськими засобами й медикаментами, а також укомплектовані потрібним первинним медобладнанням, – говорить начальник відділу організації праці і соціальних програм І. Мельник. – У розпорядженні медсестер є портативний кардіограф, тонометри, глюкометри, пульсоксиметри, алкотести та інші прилади, які вони використовують при обстеженні пацієнтів та визначенні їх захворювань.

Рекомендації й пропозиції, які керівниками лікарні були висловлені здебільшого з приводу розміщення дезінфікуючих і миючих засобів, зберігання окремих видів ліків і медикаментів, а також придбання нових для надання первинної медичної допомоги, що передбачені останніми наказами МОН України, ми взяли до уваги і зараз працюємо над їх виконанням.

Крім того, у зв’язку із запровадженням в Україні воєнного стану виникла нагальна необхідність закупити для медпунктів додаткові ліки, вироби медичного призначення й матеріали, які потрібні для надання допомоги пацієнтам у невідкладних станах і в екстрених ситуаціях. Такий список ліків і матеріалів медиками складено. У його переліку – понад чотири десятки позицій, більшу частину з яких ми вже закрили. Тобто придбали й забезпечили ними медпункти підприємства для їхньої роботи в умовах воєнного стану.

Також зараз проробляється питання щодо підбору кадрів з числа працівників ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ», які, можливо, мають медичну, фельдшерську освіту чи у вузі пройшли навчання на медичній кафедрі, щоб у випадку виникнення надзвичайних ситуацій вони за власною згодою допомагали медсестрам медпунктів надавати першу медичну допомогу потерпілим людям.
Василь Ткачук.

Про це на нараді у міськвиконкомі повідомив головний лікар Калуської ЦРЛ Іван Красійчук. Станом на 24 лютого в лікарні перебувало 361 хворий, з них 61 — лежачий.

Лікарня припинила госпіталізацію планових пацієнтів, проводить виписку неважких хворих та готується до роботи в нових умовах. У медзакладі є запас медикаментів, виробів медичного призначення, також створили запас води та домовилися з підприємцями про постачання продуктів харчування тривалого зберігання.

У разі перебоїв з електропостачанням Калуська ЦРЛ підготувала автономний генератор. За словами І. Красійчука, лікарня має потребу у менших генераторах — для потреб відділень інтенсивної терапії, гемодіалізу, операційного блоку і пологового будинку.

Станом на 24 лютого у Калуській міській лікарні загалом є 110 хворих. За словами її директора Миколи Гудима, вони також проводять виписку планових хворих, запасли медикаменти і вироби медичного призначення.

А міський центр первинної медико-санітарної допомоги, за словами його керівника Михайла Гаврилишина, працює у звичному режимі. Тут мають запас всього необхідного на два місяці.

ДП «Медзакупівлі України» централізовано придбало за виділені з державного бюджету кошти автономні генеруючі кисневі станції для десятьох опорних медичних закладів Івано-Франківщини. Отримає таку станцію і КНП «Калуська ЦРЛ», де сьогодні активізували роботу з підготовки майданчика й надійної основи для її встановлення, підключення до трансформаторної підстанції та централізованої кисневої мережі лікарні.

Як повідомив заступник генерального директора Калуської ЦРЛ з фінансово-економічної роботи Микола Дмитерчук, відповідною урядовою постановою від 24 листопада минулого року також була надана субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проєктування та встановлення придбаних для них кисневих станцій.

– Наша лікарня в установленому законом порядку укладала договір на виконання таких робіт з місцевим підприємцем Михайлом Паньком, – говорить Микола Миколайович. – Проєкт уже виготовлений та пройшов державну експертизу. Для встановлення кисневої станції підготовлено майданчик з другого боку від двох кисневих резервуарів. Тут викопано котлован, днище якого зараз устеляється щебенево-піщаною сумішшю і буде утрамбовуватися, щоб створити надійну подушку для викладання із залізобетонних блоків фундаменту, на який встановимо кисневу станцію.

Також надавач послуг викопав траншеї для підземного прокладання кабелів до трансформаторної підстанції, від якої подаватиметься електроенергія до кисневої станції. А згенерований нею кисень надходитиме до головного корпусу лікарні по трубах діаметром 22 мм.

За словами Миколи Дмитерчука, закуплену за державні кошти кисневу станцію лікарня повинна отримати орієнтовно до 1 березня. Вона вироблятиме кисень безпосередньо з повітря, накопичуватиме його та в автономному режимі подаватиме під необхідним тиском до централізованої кисневої мережі закладу. Цей кисень не використовуватиметься ні в реанімаційних відділеннях, ні в палатах інтенсивної терапії, а постачатиметься лише в окремі стаціонарні відділення лікарні до кисневих точок та ліжок з лежачими пацієнтами.