Медичний заклад вторинного рівня
м. Калуш, вул. Медична, 6

Всього медичні заклади отримала 15 таких апаратів. Їх було закуплено за кошти спеціального фонду державного бюджету в рамках програми “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”. Вартість одного такого монітора становить понад 140 тис. грн.

– Завдяки підтримці МОЗ України, ми не припиняємо розвивати медичну галузь Прикарпаття навіть в умовах воєнного стану, –зазначає на сайті Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОВА Ігор Дмитренко. – Кожне підсилення матеріально-технічної бази наших лікарень – значний крок до поліпшення якості та ефективності надання медичних послуг нашим краянам. Адже всі пріоритети нашої роботи спрямовані для блага пацієнта.

До слова, сучасні монітори пацієнта дозволяють контролювати фізіологічні параметри життєдіяльності важкохворих або післяопераційних пацієнтів, зокрема, артеріальний тиск, пульс, серцебиття та сатурацію.
Завдяки цьому апарату такі дослідження можна проводити як в стаціонарних умовах, так і під час транспортування хворої людини.

А ще монітор має тривожну сигналізацію і відразу сповіщає лікарів медзакладу про відхилення від норми з приводу того чи іншого важливого показника, що дає можливість вчасно скорегувати лікування.

За словами генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» Івана Красійчука, обидва монітори доставлені в лікарню, один із яких вже переданий для використання колективу відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Нещодавно на базі КНП «Калуська ЦРЛ» за участі фахівців міжнародної медичної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» (MSF) було проведено навчання з ефективного надання медичної допомоги у воєнних умовах.

На тренінговому занятті, яке проводили лікарі MSF Назар Заяць і Хіроюкі Като (Японія), серед інших нюансів діяльності медпрацівників під час воєнного стану було детально і практично відпрацьовано організацію надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії хімічних агентів.

Обладнання та оснащення, яке використовувалось при проведенні навчання, передано лікарні у вигляді гуманітарної допомоги для відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги.

– Найближчим часом планується проведення на базі нашої лікарні навчального курсу з екстреного ультразвукового дослідження для лікарів-ординаторів, – розповідає заступник генерального директора Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця. – Також розглядається можливість проведення тренінгу з організації надання медичної допомоги при масових поступленнях пацієнтів.

Міський голова Андрій Найда і його заступниці Наталія Кінаш та Надія Гуш сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, завітали до діток, які перебувають на лікуванні в КНП «Калуська ЦРЛ». Звісно, не з порожніми руками.

Владні керівники міста, вітаючи в медзакладі дітей зі святом, вручили їм солодощі та іграшки. Візиту таких гостей з подарунками для діток були раді і їхні мами.

«Найбільше ми хочемо, щоб наші дітки були здоровими, – констатував міський голова Андрій Найда. – Але іноді є потреба в лікуванні. І тоді на допомогу приходять добрі феї в білих халатах.

У Калуській ЦРЛ на початку тижня перебувало 35 дітей. Та вже сьогодні, у день свята, малечі в рази менше! Все ж таки почалося літо. Мабуть, і погода сприяє швидкому одужанню.

Для того, щоб підняти дітям настрій, ми привітали їх солодощами та іграшками. І так приємно було бачити посмішки на їхніх обличчях. Нехай радість у діток буде щодня!».

Користуючись нагодою, Андрій Найда, Наталія Кінаш і Надія Гуш у супроводі генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» Івана Красійчука оглянули приміщення, де продовжуються ремонтні роботи щодо встановлення ангіографа.

Клініко-діагностична лабораторія КНП «Калуська ЦРЛ» є одним із тих підрозділів медичного закладу, який був у його складі з початку діяльності й залишається таким важливим і сьогодні. Адже загалом за рік тут нині виконується близько 800 тисяч різноманітних клініко-діагностичних досліджень, які здійснює колектив лабораторії. Очолює його Лілія Бойко – лікар-лаборант із майже 30-річним стажем роботи в медицині.

– Але розпочала я свою трудову діяльність після завершення навчання на біологічному факультеті Львівського держуніверситету, – розповідає Лілія Василівна, – не в Калуші, а на кафедрі загальної хімії Івано-Франківського медінституту. Згодом працевлаштувалася лікарем-лаборантом у Калуському шкірвендиспансері, через деякий час – завідувачкою лабораторії районної лікарні на вул. Каракая, а потім мені запропонували посаду завідувачки лабораторії головного медзакладу міста, яким є Калуська ЦРЛ. Було це приблизно 20 років тому.

– Які зміни відбулися за цей період?

– Сьогодні я без перебільшення можу сказати, що наша лабораторія за рахунок модернізації обладнання та впровадження новітніх технологій ведення досліджень стала потужним лабораторно-діагностичним центром як у Калуші, так і регіоні. Ми завжди беремо участь у національних та міжнародних проєктах з контролю якості, де показуємо добрі результати.

Постійного поступу вперед завдяки реалізації нових проєктів вимагає світова діагностика, яка розвивається дуже інтенсивно. І якщо ти не йдеш вперед, то мимоволі залишаєшся позаду. Особливо відчутним є нині розвиток у молекулярній генетиці, діагностиці ракових захворювань, і саме в цих напрямках нам потихеньку потрібно рухатися. Уже зараз ми досліджуємо біоматеріал на наявність збудника туберкульозу методом полімеразно-ланцюгової реакції.

Особливо відчутним став прогрес щодо освоєння нових видів діагностичних досліджень у нашій лабораторії після того, як приблизно десять років тому міська рада придбала сучасні автоматизовані гематологічні, біохімічні та імуноферментні аналізатори. Їх наявність дала нам можливість виконувати нові види досліджень, зокрема розширити кількість аналізів з біохімії, впровадити нові імунологічні, які за своєю спеціалізацією та методикою вирізняються від тих, які ми робили раніше. Тож саме модернізація лабораторії дозволила нам суттєво збільшити кількість і якість досліджень.

– А яке із освоєних колективом досліджень особливо порадувало?

– Приємно було після завершення робіт над кожним новим видом лабораторних досліджень. Але все-таки найбільше зусиль ми доклали для впровадження п’яти методик з визначення патології плода у вагітних жінок.

Свідченням складності проведення такого дослідження є те, що сьогодні практично в жодному державному чи комунальному медзакладі районного рівня його не проводять. Здебільшого це роблять в обласних лікувальних установах та приватні медичні підприємства.

– Що стосується приватних лабораторій, то їх у нашому місті з’являється все більше й більше. Чи не створюють вони вам, так би мовити, конкуренцію?

– Інколи й у мене складається враження, що пункти забору матеріалу для приватних лабораторій будуть у скорім часі в кожній багатоповерхівці. Але їх діяльність практично не позначається на роботі лабораторії Калуської ЦРЛ. Адже основним нашим завданням є обслуговування пацієнтів нашої лікарні та жіночої консультації і ми загалом забезпечуємо всі необхідні дослідження.

Що стосується приватних лабораторій, особливо таких всеукраїнських мереж, як «Сінево» й інших, то вони сьогодні мають теж своє місце, роблячи високотехнологічні дослідження з дуже вузьких напрямків клінічної діагностики. Частину із таких вузькопрофільних лабораторних досліджень ми теж маємо можливість впровадити, але вони будуть дуже дороговартісними, зважаючи на їх малу кількість. Тоді як приватні мережі лабораторій збирають такі аналізи з цілого регіону та навіть України і десь в одному місті, зокрема у Львові чи навіть Києві, їх досліджують.

З огляду на специфіку та методику таких досліджень, це суттєво здешевлює вартість самих аналізів. Але, повторю, останнім часом ми суттєво збільшили кількість наших досліджень і коли, приміром, раніше на проведення аналізів на захворювання щитовидної залози нашим пацієнтам слід було звертатися в приватні лабораторії, то тепер ми їх робимо в себе.

– Що можете сказати про колектив лабораторії? Чи є всі необхідні спеціалісти для виконання завдань?

– Сьогодні в нашій лабораторії працюють 38 фахівців, з яких приблизно 70 відсотків мають вищу кваліфікаційну категорію. Усі наші лаборанти мають середню медичну освіту, а лікарі-лаборанти та біологи – вищу. Працівники лабораторії розподілені за напрямками проведення досліджень, яких у нас є нині шість: загальноклінічні, гематологічні, цитологічні, біохімічні, імунологічні й мікробіологічні дослідження біоматеріалу. А ще всі вони – чудові й компанійські жінки, які дуже дружні та доброзичливі.

– Що в планах, чи вистачає необхідного для роботи обладнання?

– Найперше ми, як матері, дружини, хочемо миру, щоб був у державі спокій, завершилася війна й усі могли зосередитися лише на праці та сім’ях. Є і в нашому колективі працівниці, в яких сини нині воюють. Важко сьогодні всім, а їм – особливо.

Що стосується наших перспектив, то хоча ми сьогодні знаходимося серед лідерів в області за кількістю досліджень, які впровадили, але знову ж таки, аби рухатися й надалі вперед, розвиватися, зокрема розширювати імунологічні дослідження, то нам буде необхідний хоча б ще один автоматичний імунологічний аналізатор. Є велике бажання впровадити в життя «рідинну» цитологію, але це дуже дороговартісна методика. З приводу можливостей його придбання ми вже мали розмову з керівництвом Калуської ЦРЛ, яке запевнило, що підтримує наше бажання щодо збільшення переліку та якості надання послуг.

Хоча ми добре розуміємо й те, що вирішення цього питання, як і багато інших, залежатиме від фінансового стану лікарні.

– Що б ще хотіли сказати на завершення нашої розмови?

– Найперше всім – завершення війни та перемоги у ній, добра в наших домівках, а працівницям лабораторії бажаю міцного здоров’я, професійного росту та жіночого щастя.

Розмову записав Анатолій ГАЙОВИЙ.
На знімку (зліва направо): Лілія Бойко, лаборант Ольга Федина, біохімік Уляна Олійник, біолог Ірина Ільїна.

24 травня відразу два гуманітарні вантажі прибули до КНП «Калуська ЦРЛ». Один з необхідними лікарськими засобами на суму 15 тис. євро привезла сюди голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук з представниками угорської будівельної компанії KESZ group та калуського товариства «3 БЕТОНИ», які, власне, спричинилися до збору й надання цієї благодійної допомоги. А другий з виробами медичного призначення та продуктовими наборами доставив від благодійного фонду «Підгір’я» народний депутат України Олег Марусяк.

Передача медзакладу гуманітарної допомоги відбулася у присутності міського голови Андрія Найди та його заступниці Наталії Кінаш.

Очільниця області Світлана Онищук, коментуючи подію, зазначила, що ліки, які привезли угорські підприємці, та медичні вироби від благодійного фонду «Підгір’я» – це надзвичайно важлива підтримка для Калуської ЦРЛ, адже тут проходять обстеження та лікування як жителі регіону, так і внутрішньо переміщені особи та захисники України.

Всі учасники зустрічі мали можливість поспілкуватися між собою та з керівництвом Калуської ЦРЛ. Також вони провідали військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації, оглянули приміщення, що готується для монтажу ангіографічної системи.

Як уже повідомлялося на сайті КНП «Калуська ЦРЛ», у зв’язку з усе більшим впровадженням в їх медичному закладі лапароскопічних методів оперативних втручань, виникла потреба в придбанні набору сучасних електрохірургічних інструментів Лігашу.

– Цей сучасний інструментарій був дуже необхідний хірургам нашої лікарні в ході оперативних втручань, – наголошував завідувач відділення інвазивних методів діагностики та лікування Євген Процюк, – а тому ми були дуже зацікавленні в його придбанні. – Задля цього разом з адміністрацією нашої лікарні вивчалися можливості, аби таке сучасне обладнання з’явилося в лікарні.

І ось минулого тижня заступник генерального директора Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця повідомив, що новий хірургічний інструментарій Лігашу вартістю майже 900 тис гривень уже доставлений в їх медичний заклад.

– Його придбання дозволить калуським хірургам суттєво збільшити кількість та якість оперативних втручань лапароскопічним методом, – наголошує Валерій Васильович. – І ми дуже задоволені від того, що наші зусилля з його придбання, пошук варіантів фінансування цього проєкту, зважаючи на ситуацію в державі, завершилися таким позитивним результатом.


Серед нових видів медичної допомоги, які цьогоріч вперше надає КНП «Калуська центральна районна лікарня» за Програмою медичних гарантій відповідно до украденого договору з Національною службою здоров’я України, медичний директор цього закладу Валерій Паляниця виокремив пакети послуг з медичної реабілітації та паліативної допомоги.

– За цими пакетами медичних послуг, – наголошує Валерій Васильович, – нині в нашій лікарні мають можливість проходити медичну реабілітацію дорослі та діти від трьох років з ураженнями опорно-рухового апарату й нервової системи, а також і дорослі, й діти отримувати стаціонарну паліативну медичну допомогу. Цим же пацієнтам надається мобільна паліативна медична допомога, тобто за місцем їх перебування. Відповідно в лікарні створені два нових відділення – медичної реабілітації та паліативне. Кожне з них розраховане на 15 ліжко-місць.

Під відділення медичної реабілітації виділено частину приміщення фізіотерапевтичного відділення, в якому при лікуванні хворих і до цього використовувалися методи медичної реабілітації. У новоствореному відділенні, яке функціонуватиме як окремий структурний підрозділ лікарні, наразі завершуються ремонтні роботи, але його працівниками уже з початку року надаються пацієнтам послуги в повному обсязі.

Щодо паліативного відділення, то воно повноцінно запрацювало з 1 травня. Однак сформований колектив відділення, завідувачкою якого призначено лікаря-терапевта Оксану Зерову, практично розпочав забезпечувати надання пацієнтам паліативної медичної допомоги з лютого, коли НСЗУ остаточно погодила нашій лікарні пакет таких медичних послуг. З нею тут також працюють ще троє лікарів. Всі вони пройшли відповідне навчання та отримали сертифікати.

Керівницю паліативного відділення ми і попросили більш детально розповісти про очолюваний колектив, медичну допомогу, яка надається пацієнтам, а також відповісти на ряд актуальних запитань.

– Оксано Іванівно, спершу скажіть, чи в Калуській ЦРЛ існувала нагальна потреба в створенні такого відділення?


– Відкриття паліативного відділення – це не забаганка адміністрації медзакладу чи когось з нас, лікарів. Загалом в Україні катастрофічно бракує закладів охорони здоров’я, де б у стаціонарних умовах надавалася кваліфікована медична допомога паліативним пацієнтам. Щорічно в країні такої допомоги потребують сотні тисяч людей з важкими захворюваннями, яку б могли безоплатно отримувати за Програмою медичних гарантій у паліативних відділеннях стаціонарних медзакладів. Але, на жаль, в Україні практично дуже мало робиться для того, щоб їх було більше.

Така ж критична ситуація складається в країні і з державними чи приватними хоспісами. Їх теж є мало, але вони так само потрібні, хоча в цих установах паліативні пацієнти отримують лише обмежену частку з того обсягу медичних послуг, які надаються у спеціалізованих стаціонарних лікувальних закладах.

– Паліативні пацієнти – це лежачі люди зі складними захворюваннями?

– Переважна більшість, бо це важкохворі з різними больовими симптомами, порушеннями функцій життєво важливих органів і систем, пацієнти після інсультів, дорослі й діти з вродженими вадами та іншими недугами, яких з такими діагнозами, встановленими вузькоспеціалізованими чи лікуючими лікарями, скеровують на госпіталізацію в паліативне відділення Калуської ЦРЛ сімейні лікарі. При цьому повинна бути на це добровільна згода самого пацієнта, його близького родича, опікуна чи законного представника.

Також рішення про госпіталізацію пацієнта може бути прийняте в лікарні очолюваною мною мультидисциплінарною командою, до якої входять завідувачі хірургічного і неврологічного відділень, лікар-реабілітолог, лікар загальної практики, лікар-пульмонолог та лікар-уролог. При потребі до роботи цієї команди можуть залучатися соціальний працівник, психолог, волонтер, юрист, священник та інші фахівці.

Основною метою стаціонарної паліативної медичної допомоги є покращення якості життя важкохворого та членів родини, які до госпіталізації вимушені були самостійно ним опікуватися, вирішення фізичних, психологічних проблем пацієнта, зменшення йому больових страждань через недугу тощо.

– Хто ще з лікарів, крім вас, працює у відділенні з паліативними пацієнтами?

– Два лікарі-кардіологи та лікар-психолог. Але найважливіша робота в паліативному відділенні виконується в цілодобовому режимі медсестрами та санітарками. Вони мають дуже багато обов’язків щодо безпосередньо обслуговування пацієнтів, санітарно-гігієнічного догляду за ними, миття посуду, інструментарію, прибирання палат та інших приміщень у відділенні. Зокрема, молодшому медичному персоналу доводиться робити хворим перев’язки, міняти підгузники, натільну й постільну білизну, декого індивідуально годувати, перевозити на каталках в душову для купання чи з цього відділення в інше, якщо виникне така необхідність.

– Скільки осіб станом на сьогодні перебуває на лікуванні у вашому відділенні?

– Зараз ми маємо 24-х паліативних пацієнтів. Серед них є і внутрішньо переміщені особи.

– Де всіх розмістили, адже у відділенні немає стільки ліжко-місць?

– Наше відділення розміщено на другому поверсі, всю площу якого до 1 травня займало педіатричне відділення. Тож керівництво лікарні погодило там встановити додаткові паліативні ліжка.

– За період від лютого цього року, коли в Калуську ЦРЛ почали поступати паліативні пацієнти, уже хтось отримав необхідну медичну допомогу і був виписаний з лікарні?

– Так. Приблизна кількість таких осіб – пів сотні. Зараз вони продовжують лікуватися амбулаторно.

А як вами організовано надання паліативної медичної допомоги пацієнтам за місцем їх перебування?

– З паліативними пацієнтами, що лікуються вдома, працює лікар-кардіолог Соломія Лазоришин. І я їй у всьому допомагаю.

У мобільну бригаду з надання паліативної медичної допомоги, що виїжджає на виклики, також входять лікар-психолог і медсестра. Для підтримування зв’язку з такими пацієнтами, надання їм та родичам консультацій використовуються засобів телекомунікації у цілодобовому режимі. Хворі за виписаними лікарем рецептами забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами та розхідними матеріалами.

– А як складається ситуація із забезпеченням паліативного відділення лікарськими засобами, виробами медичного призначення й іншим?

– Необхідними лікарськими засобами, в тому числі основними препаратами, які потрібні для симптоматичної терапії, ми повністю забезпечені. Не відчуваємо якихось проблем і в забезпеченні виробами медпризначення та витратними матеріалами. Їхні запаси поповнюються і завдяки гуманітарній допомозі, яку отримує лікарня від благодійних організацій.

Василь ТКАЧУК.

Минулого тижня в Калуші перебували представники громади міста Штайр (Австрія), які доставили та передали місцевій громаді гуманітарну допомогу.

При зустрічі з міським головою Андрієм Найдою керівник делегації, мешканець міста Штайр Мартін Бангрл зазначив, що він приїхав завдяки своєму другу – калушанину Мирославу Левицькому, музиканту, засновнику гурту «Брати Блюзу».

Під час перебування в Калуші представники австрійського міста передали лист Андрію Найді від мера Штаєра Маркуса Волга, в якому той бажання його громади і в майбутньому продовжити співпрацю, а також стати містами-побратимами.

Мартін Бангрл разом із Мирославом Левицьким та представниками влади міста відвідали в Калуші волонтерські центри та лікувальні заклади, зокрема Калуську ЦРЛ, де зустрівся із керівником цього медзакладу Іваном Красійчуком. У ході свого перебування австрійські друзі та супроводжуючі особи побували у відділеннях лікарні, зокрема паліативному нейрохірургічному, де ознайомилися з умовами лікування хворих та їх забезпеченністю обладнанням і медикаментами.

Коментуючи візит представників громади австрійського міста, І.Красійчук зазначив, що його вразило бажання п. Мартіна долучитися до допомоги їх медичному закладу, а тому він переконаний, що вона буде надана.


Наголосив у соцмережі Фейсбук міський голова Андрій Найда.
А ще очільник Калуської громади зазначив наступне:

«Через карантин, пов’язаний з COVID-19, а потім і через воєнний стан, планова госпіталізація була припинена. Послуги надавалися винятково за гострої потреби. Сьогодні ситуація змінилася й частіше люди стали звертатися, тому щодня збільшується кількість пацієнтів, які поступають на лікування. Із 450 наявних у медзакладі ліжко-місць нині зайнято 336.

На допомогу хворим та працівникам установи з 18 квітня в Калуській ЦРЛ запрацював сучасний пасажирський ліфт.

На лікування в медичний заклад звертаються й внутрішньо переміщені особи. За період війни загалом у нашу лікарню було госпіталізовано 213 осіб, з яких 94 дитини.

Перебувають досі на лікуванні й тих 28 осіб, які були евакуйовані 22 квітня із Слов’янська та Краматорська Донецької області. Більшість з них потребують і нині сторонньої допомоги. Декого евакуювали тому, що під час обстрілів не було можливості їх транспортувати і переміщувати в укриття. Найстаршій із них – 99 років. А Євгенію, 1945 р.н., нещодавно в Калуській ЦРЛ прооперували. Лікарі змушені були ампутували їй частину стопи.
Для узгодження лікування працівники лікарні телефонують колегам на Донеччину. Загалом люди надзвичайно вдячні і лікарям, і мешканцям нашої громади за підтримку, за розуміння, за співчуття. Вдячні й працівникам ЦНАПу, які приїхали до них та оформили всі необхідні документи на отримання виплат.

Опікується хворими ВПО волонтерка Оксана Мироненко, яка шукає прихисток тим, хто вже краще себе почуває.
Звертаються внутрішньо переміщені особи і в жіночу консультацію Калуської ЦРЛ. Всього було 156 таких звернень, з них 93 дорослих, одна дитина та 62 вагітних.

А сьогодні в пологовому відділенні Калуської центральної районної лікарні народився хлопчик у молодої мами Юлії з Попасної. Це вже 20 немовля, народжене жінками-переселенками в Калуському пологовому будинку.
Загалом у Калуші за 4 місяці цього року народилося 269 дітей.

Ще одним досягненням колективу Калуської ЦРЛ – відкриття паліативного відділення, яке повноцінно запрацювало з 1 травня. Відповідно, наші мешканці отримали ще один вид дуже затребуваних послуг. Додатково медики організували ще й мобільну бригаду з надання паліативної допомоги на дому.

Не зважаючи на труднощі, з якими сьогодні стикаються всі, Калуська центральна районна лікарня сумлінно робить те, що робила і до війни – рятує людські життя.

Здоров’я усім і якнайшвидшої ПЕРЕМОГИ!».

Хоча відділення інвазивних методів діагностики та лікування є одним із наймолодших у КНП «Калуська ЦРЛ», але ще донедавна на його персонал припадала 26-28 відсотків оперативних втручань, які проводилися в цьому найголовнішому медичному закладі нашого міста. Про це журналісту «НК» розповів завідувач відділення Євген Процюк.

– 13 травня 2005 року наше відділення запрацювало як самостійний підрозділ Калуської ЦРЛ, – говорить Євген Олександрович. – Першим керівником був Сергій Кахно, який його очолював до 2010 року. Після цього ще тоді відділення малоінвазивної хірургії очолив я, де працював хірургом з часу його створення.

– Чим було зумовлено створення нового відділення і що цьому сприяло?

– Медицина, зокрема хірургія, як у минулому, так і тепер невпинно розвивається. І створювалося наше відділення в той період, коли в ході оперативного втручання з приводу каміння в жовчному міхурі вже не потрібно було розрізати живіт, а лише зробити в ньому кілька проколів. Тож я погоджуюся із тими, хто говорить, що хірурги нового відділення стали тоді спеціалізуватися передусім на видаленні жовчного міхура так званим лапароскопічним або малоінвазивним методом.

Сьогодні такі операції практикуються і в хірургічному відділенні, тоді як наші хірурги разом із хірургами-акушерами-гінекологами, хірургом-урологом, а також лікарем-ендоскопістом, який теж залучається до проведення операцій, виконують нині значно ширший спектр оперативних втручань.

З приводу того, що сприяло відкриттю відділення, то це, безперечно, рішення влади нашого міста та безпосередньо тодішнього голови Ігоря Насалика про придбання лапароскопічного обладнання для проведення малоінвазивної хірургії на внутрішніх органах. Саме наявність цього обладнання японської фірми «Олімпус» дозволило нам проводити оперативні втручання малоінвазивним методом.

Хочу сказати, що саме в цей період стала відчуватися в нашій лікарні тенденція до відтоку хворих на жовчнокам’яні захворювання до медзакладів Івано-Франківська та деяких інших міст. Тому рішення міської влади міста про придбання лапароскопічного обладнання і освоєння цих технологій нашими спеціалістами було вже на часі.

Які ви особисто бачите переваги лапароскопії перед звичайним хірургічним втручанням?

– Сучасні лапароскопічні технології дозволяють ліквідувати такі недоліки відкритої хірургії, як косметичність ран, тобто відсутність операційних рубців, нешвидше відновлення організму людини, тривале перебування в мед закладі. При цій методиці лікування пацієнтів зменшуються больових відчуттів, крововитрати, скорочується тривалість непрацездатності хворого та реабілітаційний період.

Зважаючи на всі вищеназвані переваги, можна спрогнозувати, що оперативні втручання лапароскопічним методом, тобто з допомогою сучасного обладнання, коли хірург дивиться на хворий орган не через розріз на тілі людини, а екран камери, що дозволяє збільшити його в 10-20 разів, в скорім часі будуть застосовуватися і в урологічнному, гінекологічному й деяких інших відділеннях. Задля цього їм передусім слід буде придбати лапароскопічне обладнання. Тож майбутнє хірургії бачу саме в розвитку малоінвазивних методів лікування.

– Наскільки позначилося на роботі відділення пандемія коронавірусу, а тепер і впровадження в державі воєнного стану?

– Під час карантинних обмежень, пов’язаних з COVID-19, ми не проводили планових операцій, а лише в разі виникнення ургентних ситуацій, тобто коли хворий потребував негайного оперативного втручання. Але відділення весь цей період функціонувало.

Що стосується воєнного стану, то в перші тижні його запровадження наші хірурги разом із іншими несли чергування в приймальному відділенні, бо була тоді ймовірність того, що доведеться приймати поранених з місць ведення бойових дій. Але пізніше, коли стало зрозумілим, що західний регіон Україна перебуває в глибокому тилу фронту, була відновлена повноцінна робота відділення з проведенням уже й планових операцій.

– Але мабуть не кожен хірург, особливо старшого покоління, може нині оперувати з допомогою лапароскопічного обладнання?

– Не кожен. Але, як мовиться, головне – бажання. Мені довелося задля цього пройти відповідні підготовчі курси в одному із лікувальних центрів Києва. Зараз із цим простіше, а також методи такого навчання зорієнтовані на освоєння в першу чергу практичних навиків.

Курси підготовки хірургів для проведення операцій малоінвазивним методом діють нині в багатьох містах України, зокрема і в Тернополі, де навчалися й наші хірурги. Такі курси хоча й розраховані на чотири дні, але платні. Пов’язано це насамперед з тим, що їх слухачі практикуються на свинях, які задля проведення оперативних втручань треба ще й купити.

Хочу також відзначити, що хірургам нашого відділення, особливо при освоєнні нових методів операцій, зокрема на діафрагмальну грижу й інших, суттєво допомагав і нині допомагає професор Івано-Франківського національного медичного університету Володимир Пилипчук. Володимир Іванович не лише читає лекції студентам, а сам є практичним хірургом, який одним з перших на Прикарпатті освоїв методи малоінвазивної хірургії. Тож саме з ним ми консультуємося, а часто й запрошуємо до Калуша, коли очікується проведення складної операції.

Чи маєте нині всі необхідні інструменти і яке нове обладнання хотіли б ще отримати?

– Інструменти для проведення операцій малоінвазивним методом є дороговартісними. Ціни на зажими, ножички, кліпатори коливаються в межах 10-15 тис. гривень і розраховані на 5-10 операцій. Але ми знаходимо можливості, аби їх реставрувати й продовжити терміни використання.

Що стосується нового обладнання, то разом з адміністрацією Калуської ЦРЛ вивчаємо нині можливості придбання набору хірургічних інструментів Лігашур до вже наявної в медзакладі коагуляційної машини. Цей сучасний інструментарій необхідний у ході оперативних втручань як нам, так і хірургам інших відділень. Тому ми дуже розраховуємо на його придбання.

Розмову записав Анатолій ГАЙОВИЙ.

12 травня в Україні, як і в інших державних світу, відзначали Міжнародний день медичних сестер.

Міський голова Андрій Найда на офіційному сайті Калуської громади теж привітав медичних сестер Калущини із цим святом, зазначивши:

«У всі часи медичні сестри є зосередженням милосердя, їх так і називають – сестри милосердя. І, мабуть, не випадково, що важка місія медичної сестри здебільшого лягає на тендітні жіночі плечі. Бо саме жіноче чутливе серце, добрі руки та велике терпіння так необхідні у цій професії…»

Не може обійтися без представниць цієї професії і колектив найбільшого підприємства Калуша – ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ». У його двох медичних пунктах, що знаходяться на території виробництва етилену і поліетилену та в заводоуправлінні підприємства, нині трудяться 8 медичних сестер КНП «Калуська ЦРЛ», які, працюючи цілодобово, завжди готові в разі потреби надати калуським нафтохімікам необхідну допомогу.

І хоча клопотів у медсестер завжди вистачає, але все ж Мар’яна Василів, яка чергувала в день свята в медичному пункті управління «КАРПАТНАФТОХІМу», погодилася на коротку розмову.

– Я вже 14 років працюю медичною сестрою, з яких 13 – у медпункті підприємства. – Найбільше задоволення від своєї праці отримую тоді, коли допомагаю людям, а вони за це дякують…

На знімку: Мар’яна Василів.