Медичний заклад вторинного рівня
м. Калуш, вул. Медична, 6

Будуть діти, буде Україна, переконане багатодітне подружжя Олега і Тетяни Бутусіних, які проживають у селі Грабівці. Нещодавно вони втратили відразу двох своїх синів Романа та Леоніда — сміливих, мужніх, відважних героїв, інформує сайт КНП «Калуська ЦРЛ» з посиланням на «Вікна».

Юнаки загинули, захищаючи нашу державу від російського агресора, борючись за світле і мирне небо над Україною. На пам’ять про дітей сім’я вирішила подарувати сучасний апарат ультразвукової діагностики Калуській жіночій консультації, бо саме від жіночого здоров’я залежить добробут всієї родини, переконана Тетяна Бутусіна.

За її словами, жіноче здоров’я — це здоров’я нації. Зараз це дуже важливо, адже маємо сьогодні великі втрати. Тетяна хотіла б, щоб до здорові жінки приходили до консультації за здоровими малюками і раділи народженню своїх дітей,

“А будуть діти — буде Україна”, — зазначила Тетяна Бутусіна.

У Тетяни та Олега після загибелі двох дітей залишилося десятеро дітей. Рішення про придбання медичного обладнання приймали всією родиною. Звичайно, його позитивно прийняли всі члени родини. Апарат використовуватиметься з метою діагностиці різноманітних жіночих захворювань. А головне — завдяки йому фахівці зможуть вроджені вади розвитку плоду.

Лікар УЗД Степан Якимів каже, що на такому апараті впродовж багатьох років працює у приватних структурах, а тому визнає, що обладнання – найкраще.

Нове сучасне медичне устаткування освятив настоятель Собору Всіх Святих Землі Української о. Григорій Мороз, наголосивши, що саме в любові до ближнього, у служінні одне одному народжуються такі безкорисливі вчинки милосердя.

Подяку сім’ї Бутусіних висловив генеральний директор КНП “Калуська центральна районна лікарня” Іван Красійчук.

Цей сучасний апарат буде доброю пам’яттю про Романа та Леоніда на славу Божу від сім’ї Бутусіних.
На знімку: батьки на місці останнього бою своїх синів у селі Лукашівці на Чернігівщині

Під час зустрічі з генеральним директором КНП «Калуська ЦРЛ» Іваном Красійчуком, яка відбулася напередодні професійного свята – Дня медичного працівника, була озвучена інформація про те, що з початку повномасштабної війни з росією та появи в місті сімей переселенців зі східних та південних областей України, станом на 23 червня в пологовому будинку лікарні народилося 29 дітей.

А ще І. Красійчук відзначив, що в їх медичний заклад нині щоденно звертається від 25 до 40 осіб із числа внутрішньо-переміщених, яким надається необхідна медична допомога в різних його відділеннях.

– Коли в загальному оцінювати ситуацію із лікуванням переселенців із тих областей України, де нині ведуться бойові дії, – зауважив Іван Олексійович, – то за період їх тимчасового проживання в нашому місті в Калуську ЦРЛ за медичною допомогою зверталися більше 600 таких осіб.

На кор.
На знімку: харків’янка Оксана Філіна народила в Калуші сина-богатиря

З генеральним директором КНП «Калуська ЦРЛ» Іваном Красійчуком ми зустрілися напередодні професійного свята – Дня медичного працівника. Хотілося дізнатися як колектив лікарні відзначатиме це свято в нинішніх умовах.

– Найперше хочу привітати з професійним святом як усіх наших медичних працівників, так і тих, хто допомагає нам нині виконувати свою роботу, – наголосив Іван Олексійович. – Бажаю вам міцного здоров’я, мирного неба й такої необхідної усім перемоги над ворогом. Щиро всім дякую за працю, за ваші зусилля та старання.

Настрій сьогодні в колективі медичного закладу відповідає тому, який є в усіх українців після нападу росії. Попри всі ці проблеми й трагічні новини з фронту, ми обов’язково зберемося, але не стільки на урочисте засідання, а щоб підбити підсумки нашої роботи. Хочемо ще підтримати тих наших представників колективу, хто нині служить у Збройних силах України, а також тих медичних працівників, чиї рідні перебувають у їх складі.

Для чотирьох наших медиків-бійців, які перебувають у ЗСУ, передбачені грамоти і відповідні грошові винагороди від Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОВА.

Окрім того, згідно з рішенням адміністрації Калуської ЦРЛ, 52 наших працівників, чиї рідні нині на передовій захищають нашу державу, отримають грошові премії.

Долучилася до такого дещо незвичного, але усім зрозумілого вітання колективу з професійним святом і Калуська міська рада, виділивши матеріальну допомогу тим наш працівникам, що перебувають у ЗСУ.

На знімку: церемонія нагородження відбулася 17 червня в актовій залі медзакладу.

Богдан Токарчук: «Лікар-ендоскопіст повинен уміти сьогодні не лише діагностувати хворобу, а й прооперувати хворого»

Частенько всім нам доводиться чути або ж брати безпосередню участь у розмовах про те, що причина загострення тої чи іншої хвороби криється в неправильно визначеному діагнозі. Лікували, мовляв, не ту хворобу.

І в тому, що люди інколи ставлять під сумнів правильність лікування хворого, є доля правди.

– І це не стільки пов’язано з кваліфікацією лікаря, – розповідає завідувач діагностичним відділенням КНП «Калуська ЦРЛ» Богдан Токарчук, – як із відсутністю можливості встановлення правильного діагнозу пацієнта. – Але це вже історія, так би мовити, минуле діагностики, яка вже навіть не з кожним роком, а буквально місяцями набирає все більшого розвитку.

– А якою є нині ситуація з проведенням необхідних сучасних діагностичних досліджень у Калуській ЦРЛ?
– Почну з того, що наше відділення обслуговує нині як стаціонарних хворих нашої лікарні, так і тих, хто потребує негайного діагностичних досліджень та амбулаторних хворих.
Медичний персонал відділення має нині все необхідне обладнання, зокрема два сучасні УЗД-апарати «Thoshiba», бронхоскоп, колоноскоп, ендоскопічне обладнання, велоерготестсистему та інше. І хоча більшість нашого обладнання було придбано 10 років тому, зокрема сучасні японські УЗД-апарати, відеоендоскопічна система ОLYMPUS, але загалом воно відповідає необхідному рівню діагностичних досліджень, постійно оновлюється, хоча, зрозуміло, завжди хочеться мати нове й більш сучасне обладнання.

А який був ваш шлях до посади завідувача відділення лікарні, чи довелося щось міняти в своїй кар’єрі?

– Можна сказати, що моя праця як лікаря після закінчення Івано-Франківського нині вже медичного університету пов’язана лише з Калуською ЦРЛ і безпосередньо її діагностичним відділенням. Після закінчення навчання в університету в період з 1998 по 2000 рік навчався на інтернатурі вже безпосередньо в лікарні. Потім став працювати лікарем-ендоскопістом, а з 2006 року очолюю колектив відділення. Так що я є вихованцем калуської школи діагностики і мій професійний ріст відбувався завдяки саме як нашим місцевим спеціалістам, зокрема Василю Абраму, так і таким відомим прикарпатським лікарям-ендоскопістам як Богдан Дяків та Тарас Дзвонковський.

– Ви сказали, що період найбільш суттєвого оновлення обладнання відділення припадає на 2010-2012 роки, а що вдалося придбати останнім часом?

– Зважаючи, що діагностика, зокрема, ультразвукове обстеження людського організму, дуже стрімко розвивається, ми в усі попередні роки не могли бути просто спостерігачами цього процесу. І навіть у період карантинних обмежень, пов’язаних з коронавірусом, вдалося придбати кілька нових УЗД-апаратів, один з яких – портативний.

Сприяють цьому як держава в особі Національної служби здоров’я України (НСЗУ), так і наші меценати й благодійники. Ось і минулого року був проведений благодійний вечір, організований місцевою владою та народним депутатом Едуардом Прощуком. Мета його проведення полягала в зборі коштів на придбання сучасної велоергометричної системи, якої найбільше потребували наші лікарі функціональної діагностики. І коли за результатами проведеного аукціону з’ясувалося, що для придбання цього обладнання ще не вистачає приблизно 200 тис гривень, то присутні на заході керівники найбільшого калуського підприємства, яким є «КАРПАТНАФТОХІМ», заявило, що їх товариство надасть таку суму. Таким чином ми маємо сьогодні це сучасне кардіологічне обладнання.

– Що можете, Богдане Вікторовичу, сказати про колектив відділення, чи не існує проблем зі спеціалістами, які вміють працювати на сучасному діагностичному обладнанні?

– Із цим проблем нині не існує. В останні роки колектив поповнився молодими спеціалістами-медиками. І нині у відділенні працюють два лікарі-ендоскопісти, до числа яких належу і я, п’ять лікарів з ультразвукової діагностики, два спеціаліста з функціональної діагностики, а також медичні сестри.
Хочу з цього приводу сказати, що всі лікарі відділення постійно підвищують свій фахових рівень, навчаючись на тематичних і спеціальних курсах та буваючи учасниками наукових семінарів та конференцій, зокрема й міжнародних.

– Що сьогодні є найбільш актуальним у проведенні саме ендоскопічних досліджень?

– Хочу з цього приводу відразу сказати, що сьогодні лікар-ендоскопіст це не лише той спеціаліст, який діагностує хворобу, а й бере безпосередньо участь у проведенні оперативних втручань.
Поєднання діагностики та водночас лікування хворого особливо стало актуальним сьогодні, коли відбувається дуже разюче омолодження ракових захворювань. Бо коли раніше від цих недуг потерпали в основному особи, яким 60 і більше років, то тепер з проблемами раку стикаються й молоді люди 30-літнього віку.
Отож, підсумовуючи вищесказане, ще раз наголошу, що сьогодні лікар-ендоскопіст повинен не лише зробити з допомогою сучасного обладнання діагностичне дослідження, а й провести мінінвазивним методом операцію з видалення, зокрема поліпа, якщо він був виявлений у товстому кишечнику.
Хочу з цього приводу також відзначити, що лікарі нашого відділення працюють у постійному контакті зі спеціалістами практично усіх інших відділень нашої лікарні. Особливо тісним цей зв’язок є у нас з хірургічним, кардіологічним, нейрохірургічним відділеннями, а також інвазивних методів діагностики та лікування й іншими.

Наскільки вплинула на роботу вашого відділення пандемія коронавірусу, а нині війна з росією?

– Карантинні обмеження позначилися, зрозуміло, на нашій роботі. Були, приміром, відмінені планові операції. І хоча нині ми загалом працюємо в звичному, якщо можна так сказати, режимі, але все ж напруга, постійне очікування чогось несподіваного й болючого, хвилює колектив. Але ми готові до нових випробувань, пов’язаних з війною, й віримо у нашу перемогу, в наші Збройні сили.
Записав Анатолій Гайовий.

Майже дворічна боротьба з короновірусною інфекцією, а тепер і в період повномасштабної війни, яку розпочала агресивна росія проти мирного і волелюбного українського народу, докорінно змінили ставлення людей до наших медичних працівників. І це, так би мовити, видно неозброєним оком.

Ось і кілька днів у соцмережі «Фейсбук» було десятки разів поширений пост калушанки Людмили Андріїв, яка разом зі своїм сином Любомиром дякують лікарям та медичним сестрам Калуської ЦРЛ за вчасну та кваліфіковану допомогу.
«Наші лікарі – найкращі в світі! Калуська ЦРЛ – ви могутня сила! Дякуємо всім Янголам за молитви… Всім щиро дякуємо», – йдеться у дописі п. Людмили.

Як вдалося з’ясувати вже в адміністрації КНП «Калуська ЦРЛ», то цю свою подяку Людмила Андріїв адресувала медикам лікарні вже після того, як вони надали необхідну допомогу її сину Любомиру.

Всього медичні заклади отримала 15 таких апаратів. Їх було закуплено за кошти спеціального фонду державного бюджету в рамках програми “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей”. Вартість одного такого монітора становить понад 140 тис. грн.

– Завдяки підтримці МОЗ України, ми не припиняємо розвивати медичну галузь Прикарпаття навіть в умовах воєнного стану, –зазначає на сайті Департаменту охорони здоров’я Івано-Франківської ОВА Ігор Дмитренко. – Кожне підсилення матеріально-технічної бази наших лікарень – значний крок до поліпшення якості та ефективності надання медичних послуг нашим краянам. Адже всі пріоритети нашої роботи спрямовані для блага пацієнта.

До слова, сучасні монітори пацієнта дозволяють контролювати фізіологічні параметри життєдіяльності важкохворих або післяопераційних пацієнтів, зокрема, артеріальний тиск, пульс, серцебиття та сатурацію.
Завдяки цьому апарату такі дослідження можна проводити як в стаціонарних умовах, так і під час транспортування хворої людини.

А ще монітор має тривожну сигналізацію і відразу сповіщає лікарів медзакладу про відхилення від норми з приводу того чи іншого важливого показника, що дає можливість вчасно скорегувати лікування.

За словами генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» Івана Красійчука, обидва монітори доставлені в лікарню, один із яких вже переданий для використання колективу відділення анестезіології та інтенсивної терапії.

Нещодавно на базі КНП «Калуська ЦРЛ» за участі фахівців міжнародної медичної гуманітарної організації «Лікарі без кордонів» (MSF) було проведено навчання з ефективного надання медичної допомоги у воєнних умовах.

На тренінговому занятті, яке проводили лікарі MSF Назар Заяць і Хіроюкі Като (Японія), серед інших нюансів діяльності медпрацівників під час воєнного стану було детально і практично відпрацьовано організацію надання екстреної медичної допомоги постраждалим внаслідок дії хімічних агентів.

Обладнання та оснащення, яке використовувалось при проведенні навчання, передано лікарні у вигляді гуманітарної допомоги для відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги.

– Найближчим часом планується проведення на базі нашої лікарні навчального курсу з екстреного ультразвукового дослідження для лікарів-ординаторів, – розповідає заступник генерального директора Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця. – Також розглядається можливість проведення тренінгу з організації надання медичної допомоги при масових поступленнях пацієнтів.

Міський голова Андрій Найда і його заступниці Наталія Кінаш та Надія Гуш сьогодні, у Міжнародний день захисту дітей, завітали до діток, які перебувають на лікуванні в КНП «Калуська ЦРЛ». Звісно, не з порожніми руками.

Владні керівники міста, вітаючи в медзакладі дітей зі святом, вручили їм солодощі та іграшки. Візиту таких гостей з подарунками для діток були раді і їхні мами.

«Найбільше ми хочемо, щоб наші дітки були здоровими, – констатував міський голова Андрій Найда. – Але іноді є потреба в лікуванні. І тоді на допомогу приходять добрі феї в білих халатах.

У Калуській ЦРЛ на початку тижня перебувало 35 дітей. Та вже сьогодні, у день свята, малечі в рази менше! Все ж таки почалося літо. Мабуть, і погода сприяє швидкому одужанню.

Для того, щоб підняти дітям настрій, ми привітали їх солодощами та іграшками. І так приємно було бачити посмішки на їхніх обличчях. Нехай радість у діток буде щодня!».

Користуючись нагодою, Андрій Найда, Наталія Кінаш і Надія Гуш у супроводі генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» Івана Красійчука оглянули приміщення, де продовжуються ремонтні роботи щодо встановлення ангіографа.

Клініко-діагностична лабораторія КНП «Калуська ЦРЛ» є одним із тих підрозділів медичного закладу, який був у його складі з початку діяльності й залишається таким важливим і сьогодні. Адже загалом за рік тут нині виконується близько 800 тисяч різноманітних клініко-діагностичних досліджень, які здійснює колектив лабораторії. Очолює його Лілія Бойко – лікар-лаборант із майже 30-річним стажем роботи в медицині.

– Але розпочала я свою трудову діяльність після завершення навчання на біологічному факультеті Львівського держуніверситету, – розповідає Лілія Василівна, – не в Калуші, а на кафедрі загальної хімії Івано-Франківського медінституту. Згодом працевлаштувалася лікарем-лаборантом у Калуському шкірвендиспансері, через деякий час – завідувачкою лабораторії районної лікарні на вул. Каракая, а потім мені запропонували посаду завідувачки лабораторії головного медзакладу міста, яким є Калуська ЦРЛ. Було це приблизно 20 років тому.

– Які зміни відбулися за цей період?

– Сьогодні я без перебільшення можу сказати, що наша лабораторія за рахунок модернізації обладнання та впровадження новітніх технологій ведення досліджень стала потужним лабораторно-діагностичним центром як у Калуші, так і регіоні. Ми завжди беремо участь у національних та міжнародних проєктах з контролю якості, де показуємо добрі результати.

Постійного поступу вперед завдяки реалізації нових проєктів вимагає світова діагностика, яка розвивається дуже інтенсивно. І якщо ти не йдеш вперед, то мимоволі залишаєшся позаду. Особливо відчутним є нині розвиток у молекулярній генетиці, діагностиці ракових захворювань, і саме в цих напрямках нам потихеньку потрібно рухатися. Уже зараз ми досліджуємо біоматеріал на наявність збудника туберкульозу методом полімеразно-ланцюгової реакції.

Особливо відчутним став прогрес щодо освоєння нових видів діагностичних досліджень у нашій лабораторії після того, як приблизно десять років тому міська рада придбала сучасні автоматизовані гематологічні, біохімічні та імуноферментні аналізатори. Їх наявність дала нам можливість виконувати нові види досліджень, зокрема розширити кількість аналізів з біохімії, впровадити нові імунологічні, які за своєю спеціалізацією та методикою вирізняються від тих, які ми робили раніше. Тож саме модернізація лабораторії дозволила нам суттєво збільшити кількість і якість досліджень.

– А яке із освоєних колективом досліджень особливо порадувало?

– Приємно було після завершення робіт над кожним новим видом лабораторних досліджень. Але все-таки найбільше зусиль ми доклали для впровадження п’яти методик з визначення патології плода у вагітних жінок.

Свідченням складності проведення такого дослідження є те, що сьогодні практично в жодному державному чи комунальному медзакладі районного рівня його не проводять. Здебільшого це роблять в обласних лікувальних установах та приватні медичні підприємства.

– Що стосується приватних лабораторій, то їх у нашому місті з’являється все більше й більше. Чи не створюють вони вам, так би мовити, конкуренцію?

– Інколи й у мене складається враження, що пункти забору матеріалу для приватних лабораторій будуть у скорім часі в кожній багатоповерхівці. Але їх діяльність практично не позначається на роботі лабораторії Калуської ЦРЛ. Адже основним нашим завданням є обслуговування пацієнтів нашої лікарні та жіночої консультації і ми загалом забезпечуємо всі необхідні дослідження.

Що стосується приватних лабораторій, особливо таких всеукраїнських мереж, як «Сінево» й інших, то вони сьогодні мають теж своє місце, роблячи високотехнологічні дослідження з дуже вузьких напрямків клінічної діагностики. Частину із таких вузькопрофільних лабораторних досліджень ми теж маємо можливість впровадити, але вони будуть дуже дороговартісними, зважаючи на їх малу кількість. Тоді як приватні мережі лабораторій збирають такі аналізи з цілого регіону та навіть України і десь в одному місті, зокрема у Львові чи навіть Києві, їх досліджують.

З огляду на специфіку та методику таких досліджень, це суттєво здешевлює вартість самих аналізів. Але, повторю, останнім часом ми суттєво збільшили кількість наших досліджень і коли, приміром, раніше на проведення аналізів на захворювання щитовидної залози нашим пацієнтам слід було звертатися в приватні лабораторії, то тепер ми їх робимо в себе.

– Що можете сказати про колектив лабораторії? Чи є всі необхідні спеціалісти для виконання завдань?

– Сьогодні в нашій лабораторії працюють 38 фахівців, з яких приблизно 70 відсотків мають вищу кваліфікаційну категорію. Усі наші лаборанти мають середню медичну освіту, а лікарі-лаборанти та біологи – вищу. Працівники лабораторії розподілені за напрямками проведення досліджень, яких у нас є нині шість: загальноклінічні, гематологічні, цитологічні, біохімічні, імунологічні й мікробіологічні дослідження біоматеріалу. А ще всі вони – чудові й компанійські жінки, які дуже дружні та доброзичливі.

– Що в планах, чи вистачає необхідного для роботи обладнання?

– Найперше ми, як матері, дружини, хочемо миру, щоб був у державі спокій, завершилася війна й усі могли зосередитися лише на праці та сім’ях. Є і в нашому колективі працівниці, в яких сини нині воюють. Важко сьогодні всім, а їм – особливо.

Що стосується наших перспектив, то хоча ми сьогодні знаходимося серед лідерів в області за кількістю досліджень, які впровадили, але знову ж таки, аби рухатися й надалі вперед, розвиватися, зокрема розширювати імунологічні дослідження, то нам буде необхідний хоча б ще один автоматичний імунологічний аналізатор. Є велике бажання впровадити в життя «рідинну» цитологію, але це дуже дороговартісна методика. З приводу можливостей його придбання ми вже мали розмову з керівництвом Калуської ЦРЛ, яке запевнило, що підтримує наше бажання щодо збільшення переліку та якості надання послуг.

Хоча ми добре розуміємо й те, що вирішення цього питання, як і багато інших, залежатиме від фінансового стану лікарні.

– Що б ще хотіли сказати на завершення нашої розмови?

– Найперше всім – завершення війни та перемоги у ній, добра в наших домівках, а працівницям лабораторії бажаю міцного здоров’я, професійного росту та жіночого щастя.

Розмову записав Анатолій ГАЙОВИЙ.
На знімку (зліва направо): Лілія Бойко, лаборант Ольга Федина, біохімік Уляна Олійник, біолог Ірина Ільїна.

24 травня відразу два гуманітарні вантажі прибули до КНП «Калуська ЦРЛ». Один з необхідними лікарськими засобами на суму 15 тис. євро привезла сюди голова Івано-Франківської обласної військової адміністрації Світлана Онищук з представниками угорської будівельної компанії KESZ group та калуського товариства «3 БЕТОНИ», які, власне, спричинилися до збору й надання цієї благодійної допомоги. А другий з виробами медичного призначення та продуктовими наборами доставив від благодійного фонду «Підгір’я» народний депутат України Олег Марусяк.

Передача медзакладу гуманітарної допомоги відбулася у присутності міського голови Андрія Найди та його заступниці Наталії Кінаш.

Очільниця області Світлана Онищук, коментуючи подію, зазначила, що ліки, які привезли угорські підприємці, та медичні вироби від благодійного фонду «Підгір’я» – це надзвичайно важлива підтримка для Калуської ЦРЛ, адже тут проходять обстеження та лікування як жителі регіону, так і внутрішньо переміщені особи та захисники України.

Всі учасники зустрічі мали можливість поспілкуватися між собою та з керівництвом Калуської ЦРЛ. Також вони провідали військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації, оглянули приміщення, що готується для монтажу ангіографічної системи.

Як уже повідомлялося на сайті КНП «Калуська ЦРЛ», у зв’язку з усе більшим впровадженням в їх медичному закладі лапароскопічних методів оперативних втручань, виникла потреба в придбанні набору сучасних електрохірургічних інструментів Лігашу.

– Цей сучасний інструментарій був дуже необхідний хірургам нашої лікарні в ході оперативних втручань, – наголошував завідувач відділення інвазивних методів діагностики та лікування Євген Процюк, – а тому ми були дуже зацікавленні в його придбанні. – Задля цього разом з адміністрацією нашої лікарні вивчалися можливості, аби таке сучасне обладнання з’явилося в лікарні.

І ось минулого тижня заступник генерального директора Калуської ЦРЛ Валерій Паляниця повідомив, що новий хірургічний інструментарій Лігашу вартістю майже 900 тис гривень уже доставлений в їх медичний заклад.

– Його придбання дозволить калуським хірургам суттєво збільшити кількість та якість оперативних втручань лапароскопічним методом, – наголошує Валерій Васильович. – І ми дуже задоволені від того, що наші зусилля з його придбання, пошук варіантів фінансування цього проєкту, зважаючи на ситуацію в державі, завершилися таким позитивним результатом.


Серед нових видів медичної допомоги, які цьогоріч вперше надає КНП «Калуська центральна районна лікарня» за Програмою медичних гарантій відповідно до украденого договору з Національною службою здоров’я України, медичний директор цього закладу Валерій Паляниця виокремив пакети послуг з медичної реабілітації та паліативної допомоги.

– За цими пакетами медичних послуг, – наголошує Валерій Васильович, – нині в нашій лікарні мають можливість проходити медичну реабілітацію дорослі та діти від трьох років з ураженнями опорно-рухового апарату й нервової системи, а також і дорослі, й діти отримувати стаціонарну паліативну медичну допомогу. Цим же пацієнтам надається мобільна паліативна медична допомога, тобто за місцем їх перебування. Відповідно в лікарні створені два нових відділення – медичної реабілітації та паліативне. Кожне з них розраховане на 15 ліжко-місць.

Під відділення медичної реабілітації виділено частину приміщення фізіотерапевтичного відділення, в якому при лікуванні хворих і до цього використовувалися методи медичної реабілітації. У новоствореному відділенні, яке функціонуватиме як окремий структурний підрозділ лікарні, наразі завершуються ремонтні роботи, але його працівниками уже з початку року надаються пацієнтам послуги в повному обсязі.

Щодо паліативного відділення, то воно повноцінно запрацювало з 1 травня. Однак сформований колектив відділення, завідувачкою якого призначено лікаря-терапевта Оксану Зерову, практично розпочав забезпечувати надання пацієнтам паліативної медичної допомоги з лютого, коли НСЗУ остаточно погодила нашій лікарні пакет таких медичних послуг. З нею тут також працюють ще троє лікарів. Всі вони пройшли відповідне навчання та отримали сертифікати.

Керівницю паліативного відділення ми і попросили більш детально розповісти про очолюваний колектив, медичну допомогу, яка надається пацієнтам, а також відповісти на ряд актуальних запитань.

– Оксано Іванівно, спершу скажіть, чи в Калуській ЦРЛ існувала нагальна потреба в створенні такого відділення?


– Відкриття паліативного відділення – це не забаганка адміністрації медзакладу чи когось з нас, лікарів. Загалом в Україні катастрофічно бракує закладів охорони здоров’я, де б у стаціонарних умовах надавалася кваліфікована медична допомога паліативним пацієнтам. Щорічно в країні такої допомоги потребують сотні тисяч людей з важкими захворюваннями, яку б могли безоплатно отримувати за Програмою медичних гарантій у паліативних відділеннях стаціонарних медзакладів. Але, на жаль, в Україні практично дуже мало робиться для того, щоб їх було більше.

Така ж критична ситуація складається в країні і з державними чи приватними хоспісами. Їх теж є мало, але вони так само потрібні, хоча в цих установах паліативні пацієнти отримують лише обмежену частку з того обсягу медичних послуг, які надаються у спеціалізованих стаціонарних лікувальних закладах.

– Паліативні пацієнти – це лежачі люди зі складними захворюваннями?

– Переважна більшість, бо це важкохворі з різними больовими симптомами, порушеннями функцій життєво важливих органів і систем, пацієнти після інсультів, дорослі й діти з вродженими вадами та іншими недугами, яких з такими діагнозами, встановленими вузькоспеціалізованими чи лікуючими лікарями, скеровують на госпіталізацію в паліативне відділення Калуської ЦРЛ сімейні лікарі. При цьому повинна бути на це добровільна згода самого пацієнта, його близького родича, опікуна чи законного представника.

Також рішення про госпіталізацію пацієнта може бути прийняте в лікарні очолюваною мною мультидисциплінарною командою, до якої входять завідувачі хірургічного і неврологічного відділень, лікар-реабілітолог, лікар загальної практики, лікар-пульмонолог та лікар-уролог. При потребі до роботи цієї команди можуть залучатися соціальний працівник, психолог, волонтер, юрист, священник та інші фахівці.

Основною метою стаціонарної паліативної медичної допомоги є покращення якості життя важкохворого та членів родини, які до госпіталізації вимушені були самостійно ним опікуватися, вирішення фізичних, психологічних проблем пацієнта, зменшення йому больових страждань через недугу тощо.

– Хто ще з лікарів, крім вас, працює у відділенні з паліативними пацієнтами?

– Два лікарі-кардіологи та лікар-психолог. Але найважливіша робота в паліативному відділенні виконується в цілодобовому режимі медсестрами та санітарками. Вони мають дуже багато обов’язків щодо безпосередньо обслуговування пацієнтів, санітарно-гігієнічного догляду за ними, миття посуду, інструментарію, прибирання палат та інших приміщень у відділенні. Зокрема, молодшому медичному персоналу доводиться робити хворим перев’язки, міняти підгузники, натільну й постільну білизну, декого індивідуально годувати, перевозити на каталках в душову для купання чи з цього відділення в інше, якщо виникне така необхідність.

– Скільки осіб станом на сьогодні перебуває на лікуванні у вашому відділенні?

– Зараз ми маємо 24-х паліативних пацієнтів. Серед них є і внутрішньо переміщені особи.

– Де всіх розмістили, адже у відділенні немає стільки ліжко-місць?

– Наше відділення розміщено на другому поверсі, всю площу якого до 1 травня займало педіатричне відділення. Тож керівництво лікарні погодило там встановити додаткові паліативні ліжка.

– За період від лютого цього року, коли в Калуську ЦРЛ почали поступати паліативні пацієнти, уже хтось отримав необхідну медичну допомогу і був виписаний з лікарні?

– Так. Приблизна кількість таких осіб – пів сотні. Зараз вони продовжують лікуватися амбулаторно.

А як вами організовано надання паліативної медичної допомоги пацієнтам за місцем їх перебування?

– З паліативними пацієнтами, що лікуються вдома, працює лікар-кардіолог Соломія Лазоришин. І я їй у всьому допомагаю.

У мобільну бригаду з надання паліативної медичної допомоги, що виїжджає на виклики, також входять лікар-психолог і медсестра. Для підтримування зв’язку з такими пацієнтами, надання їм та родичам консультацій використовуються засобів телекомунікації у цілодобовому режимі. Хворі за виписаними лікарем рецептами забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами та розхідними матеріалами.

– А як складається ситуація із забезпеченням паліативного відділення лікарськими засобами, виробами медичного призначення й іншим?

– Необхідними лікарськими засобами, в тому числі основними препаратами, які потрібні для симптоматичної терапії, ми повністю забезпечені. Не відчуваємо якихось проблем і в забезпеченні виробами медпризначення та витратними матеріалами. Їхні запаси поповнюються і завдяки гуманітарній допомозі, яку отримує лікарня від благодійних організацій.

Василь ТКАЧУК.