Медичний заклад вторинного рівня
м. Калуш, вул. Медична, 6

Як уже повідомлялося в місцевих ЗМІ, наприкінці 2021 року відбувся благодійний аукціон, на якому було зібрано понад 300 тисяч гривень для придбання кардіологічного обладнання для КНП «Калуська ЦРЛ». Ще 200 тис. гривень тоді благодійно виділило товариство «КАРПАТНАФТОХІМ».

Генеральний директор цього підприємства Іван Підсадюк та його заступник Ярема Рудик оголосили це після завершення благодійної акції, коли з’ясувалося, що для придбання необхідного для Калуської ЦРЛ кардіологічного обладнання, зокрема електрокардіографічної стрес-тест системи з велоергометром, необхідно трохи більше 450 тис. гривень.

Через деякий час обладнання було доставлено у Калуську ЦРЛ. Разом із велоергометром та електрокардіографічною стрес-тест системою калуські медики тоді ще додатково отримали електрокардіографічний реєстратор – сучасний пристрій для добового моніторингу ЕКГ, придбаний за кошти, що залишилися від аукціону та благодійного внеску нафтохімічного підприємства.

З тих пір минуло вже більше трьох місяців, тож з метою з’ясування того, чи вже використовують калуські медики нове кардіологічне обладнання і як вони оцінюють його роботу, в Калуську ЦРЛ, зокрема її діагностичне відділення, завітав журналіст «НК».

– Уже другий місяць ми використовуємо в нашій роботі нове обладнання, – розповідає лікар-кардіолог діагностичного відділення Христина Стапай. – Це стало можливим після того, як його нам його встановили та провели відповідне навчання спеціалісти київського підприємства «МК «КАРДІО».

Новим велоергометром та іншим обладнанням дуже задоволені як спеціалісти нашого відділення, так і лікарі кардіологічного відділення. Воно за всіма показниками відповідає сучасним вимогам у ході діагностики серцево-судинних захворювань. Адже навантажувальні проби під час обстеження пацієнтів із серцево-судинними хворобами – поширений і доступний метод їх діагностики. Саме в цей період можна виявити такі порушення в роботі серцево-судинної системи, яких не існує в стані спокою.

Що стосується основної відмінності між тим обладнанням, яке було в нашому розпорядженні, то це насамперед те, що зараз в нас є можливість записувати електрокардіограму під час фізичного навантаження, коли лікар може відразу відреагувати на ці зміни і визначити патологію. При потребі він може зменшити рівень цього навантаження чи навіть його припинити. Натомість на старому велоергометрі робився відповідний запис вже після того, як пацієнт виконає навантаження, тобто через 3-5 хвилин.

Нагадаємо також, що ініціаторами проведення благодійного заходу, завдяки якому Калуська ЦРЛ отримала сучасне кардіологічне обладнання, були народний депутат України Едуард Прощук, адміністрація Калуської районної державної адміністрації та керівництво ТОВ «КАРПАТНАФТОХІМ»,.
Анатолій Гайовий.
На знімку: лікар-кардіолог Христина Стапай веде контроль стану захворюваності пацієнта з допомогою сучасного велоергометра.

17 січня на базі Калуської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, яка з 2019 року входить у структуру КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», відбулася робоча зустріч медичного директора КПН «Калуська ЦРЛ» Ярослава Кінаша та завідувачів двох відділень цього медзакладу – неврологічного Івана Кадоб’янського й екстреної невідкладної медичної допомоги Миколи Яціва з колективом швидкої допомоги.

– Цей захід був організований і проведений з ініціативи дирекції Калуської ЦРЛ, – говорить Ярослав Петрович. – А мета ставилася одна – обговорити й узгодити на зустрічі з керівником Калуської СЕ(Ш)МД Василем Романюкам і працівниками бригад швидкої медичної допомоги аспекти нашої спільної роботи, координацію дій із своєчасної доставки хворих у важких станах, з різними патологіями, травмами до нашої лікарні, де невідкладна й кваліфікована допомога надається пацієнтам в цілодобовому режимі. При цьому наголошувалося на важливості постійної комунікації бригад швидкої меддопомоги з відділенням екстреної невідкладної медичної допомоги Калуської ЦРЛ. Воно працює в режимі 24/7 й обслуговує потоки пацієнтів, які доставляються каретами швидкої допомоги з різних місць, за направленнями з ФАПів, амбулаторій, поліклінік, інших медзакладів чи звертаються сюди самостійно. У відділенні функціонує палата інтенсивної терапії, оснащена необхідним медичним обладнанням та інструментарієм для швидкої діагностики та надання черговими лікарями і медсестрами невідкладної медичної допомоги в екстрених ситуаціях.

Також передусім сюди поступають пацієнти з підозрою на інсульт або інфаркт. А при підтвердженні цих діагнозів вузькопрофільними лікарями такі хворі вже отримують необхідну медичну допомогу й лікування у стаціонарних спеціалізованих відділеннях Калуської ЦРЛ. Про це на зустрічі з колективом Калуської СЕ(Ш)МД нагадав колегам лікар-невропатолог, завідувач неврологічного відділення Іван Кадоб’янський. Очолюване ним відділення є базовим в Калуській ЦРЛ для лікування інсультів з використанням методу тромболітичної терапії, має блок інтенсивної терапії, який працює цілодобово. Воно оснащене сучасним медичним обладнанням й інструментарієм та в достатній кількості забезпечене препаратом «Актилізе» й іншими медичними засобами.

У своєму виступі І. Кадоб’янський також акцентував увагу на правильності визначення симптомів інсульту, необхідності суворого дотримання бригадами швидкої медичної допомоги маршрутів пацієнтів. Хворі з підозрою на інсульт та явними його симптомами повинні доставлятися до найближчого спеціалізованого стаціонарного медичного закладу, який має укладений договір з Національною службою здоров’я України на лікування інсультів за пакетами медичних послуг і Програмою медичних гарантій. При цьому дуже важливо, щоб пацієнти з інсультом госпіталізовувались у межах «вікна терапевтичних можливостей», коли адекватна тромболітична терапія може зменшити розміри ураження мозку і поліпшити стан хворого.

За словами Ярослава Кінаша, зустріч з колективом Калуської СЕ(Ш)МД виявилась досить результативною. І калуські медики планують надалі продовжувати таку практику спілкування й координації практичних дій фахівців спеціалізованих стаціонарних відділень лікарні з бригадами швидкої медичної допомоги, щоб поліпшувати якість й ефективність лікування пацієнтів, які доставляються до медзакладу у станах, загрозливих для життя.

У зв’язку зі збільшенням після святкування Різдва Христового кількості пацієнтів із підтвердженим діагнозом коронавірусної хвороби, що госпіталізовуються до Калуської ЦРЛ, у цьому медзакладі планують невідкладно розгорнути ще одне додаткове ковідне відділення. Про це повідомив сьогодні, 14 січня, на оперативній нараді у залі засідань міськвиконкому, яка проходила під головуванням першого заступника міського голови Мирослава Тихого, генеральний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Іван Красійчук.

– За останні дні надходження хворих до стаціонару нашого медзакладу активізувалися, – наголошував Іван Олексійович. – Тепер кожного дня ми приймаємо 40-50 і навіть більше пацієнтів з різними захворюваннями. Наприклад, на сьогодні на ранок у Калуській ЦРЛ перебувало на стаціонарному лікуванні 407 хворих при наявних у закладі 425 ліжко-місцях.

Турбує і те, що зростає дитяча захворюваність. Якщо ще минулого тижня у нас перебувало переважно 40-50 дітей на стаціонарному лікуванні, то на сьогодні їх маємо 69.

За словами Івана Красійчука, після святкування Різдва Христового також стрімко почала погіршуватися ситуація із захворюваністю людей на COVID-19. Донедавна щодня в Калуській ЦРЛ перебували й отримували лікування від 40 до 60 хворих з підтвердженим діагнозом коронавірусу. Але в останні дні їх кількість почала зростати.

– На сьогодні на ранок у лікарні на стаціонарному лікуванні перебуває 72 ковідних пацієнти, – констатував Іван Олексійович. – І тенденція до збільшення кількості госпіталізованих хворих на COVID-19 зобов’язує нас подбати про збільшення для них ліжок. Тому в ЦРЛ ми будемо розгортати ще одне додаткове ковідне відділення, оскільки наближаються чергові вихідні й нам, вочевидь, доведеться приймати нових хворих на коронавірус.

Про те, що ситуація із захворюваністю на COVID-19 знову погіршується, зауважили у своїх виступах і колеги Івана Красійчука з інших медзакладів – директор КНП «Калуська міська лікарня» Микола Гудим та головний лікар Калуського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Михайло Гаврилишин.

12 січня в Калуському пологовому будинку з’явився на світ перший січневий богатир.

Маленький богатир вагою 4 кг 430 г і зростом 53 см народився в сім’ї калушан Ірини та Назара Літинських. Синочка щасливі батьки назвали Владиславом, повідомляє cайт Калуської ЦРЛ з посиланням на «Калуш ФМ»

«Мамуся – молодець, народила сина в природніх пологах», – зазначають медики.

А допомогли в народженні такого богатиря акушер-гінекологи Леся Григорів та Марія Новицька, акушерка Галина Яців, неонатолог Галина Дмитрук та санітарка Анастасія Данів.

Цього тижня працівники КП «Калушавтодор» разом із господарською службою КНП «Калуська ЦРЛ» продовжили роботи з ліквідації наслідків недавніх снігопадів на території медзакладу.

Як повідомив заступник генерального директора Микола Дмитерчук, особлива увага під час виконання робіт з очищення території від пошкоджених стихією дерев та кущів була приділена земельній ділянці, де нині знаходяться дві кріогенні кисневі ємності об’ємом три і дві тисячі літрів.

Також звільняємо від кущових насаджень додатково майданчик, де в майбутньому має бути облаштована киснева станція. Її планується придбати та нам поставити вже до кінця цього місяця. А ще, користуючись нагодою, хочу подякувати за вчасну допомогу нашим автодорівцям

До числа тих фахівців Калуської ЦРЛ, яких добре знають калушани та мешканці колишніх сусідніх районів, належать лікарі-ортопеди травматологічного відділення цього медичного закладу Мар’ян Яремко та Орест Белей.

І таку свою популярність у людей вони заслужили не тільки тому, що мають обидва вже чималий досвід з проведення різноманітних хірургічних втручань, а насамперед з впровадження новаторських методів проведення операцій.

– Обидва хірурги, – розповідає генеральний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Іван Красійчук, – впровадили в нашій лікарні нові методі протезування колінних та кульшових суглобів. – Спочатку таким фахівцем у нашій лікарні став Мар’ян Аркадійович, а потім до нього приєднався і Орест Любомирович.

Наша зустріч з хірургами-ортопедами травматологічного відділення Калуської ЦРЛ М. Яремко та О. Белеєм кілька разів переносилася через зайнятість обидвох або ж одного із них. Адже, як зазначив з цього приводу Орест Белей, спільно, як правило, вони проводять операції саме з протезування суглобів, а ось щодо проведення інших травматологічних операцій, то тут вони вже працюють з іншими лікарями їх відділення, хоча нерідко теж у «парі».

Але й наша зустріч теж відбулася не в кабінеті, а в коридорі операційного відділення, зважаючи, що Мар’ян Яремко поспішав на чергову операцію.

– Нас часто запитують, – розповідає він, – як ми зуміли освоїти нові методи протезування суглобів. – Але ж ми їх не освоювали, а лише перейняли досвід роботи в тих, хто вже це вмів робити. Я, приміром, вдячний за це завідувачу відділення ортопедії Київської міської клінічної лікарні №12, заслуженому лікарю України, кандидату медичних наук Олександру Косякову. Проходив також відповідне стажування і у фахівців Київського ортопедичного центру ендопротезування, а також у медичних закладах Чеської республіки, що в Карлових Варах та Празі.

– А я, аби здобути відповідні навики, – долучається до розмови Орест Белей, – пройшов навчання у Харківському інституті патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка під керівництвом професора Володимира Філіпенка та інших спеціалістів. Чимало корисного почерпнув і вже більш досвідченого колеги і товариша Мар’яна Аркадійовича, за що дуже йому вдячний. Але й справді ми не були якимись новаторами в цій справі, хоча до 2017 року, коли вже стали практикуватися з проведення операцій по замінні колінних і кульшових суглобів, їх ще проводили навіть не в усіх обласних центрах.
Аби розмова була більш зрозумілішою для наших читачів, хотілося б почути про те, чим зумовлена потреба в протезуванні суглобів і що ці протези представляють?
О.Б.: – Ендопротезування полягає в хірургічному втручанні, при якому пошкоджені суглобові поверхні замінюються на штучні, тобто протези. Виконується така операція, як правило, з метою відновлення опорної і рухової функцій нижніх кінцівок, а також усунення больового синдрому, коли консервативні методи лікування недоцільні або ж не дають бажаних результатів.

М.Я.: – Ендопротези кульшових та колінних суглобів виготовляють з матеріалів, що мають високу міцність, гіпоалергентність, здатність приживатися в людському організмі. Заміна суглоба на штучний проводиться при таких захворюваннях: артрози і артрити в стадії повного руйнування, асептичні некрози, внутрішньосуглобові переломи, дисплазія, перелом шийки стегнової кістки, онкологічна патологія з ураженням суглобів.

– Відомо також, що самі протези є дороговартісними й ціни на них теж різні. Чим це зумовлено?

О.Б.: – Різноманітність протезів і їх вартість зумовлена не тільки існуючою кількістю їх виробників, а це, як правило, такі країни, як Франція, США, Великобританія, Німеччина, Чехія, але й зважаючи на їх різну властивість.

М.Я.: – Якщо, приміром, використовується безцементний суглоб, то такий протез в основному ми встановлюємо для пацієнтів молодшого віку. Він має шорстке покриття, що сприяє кращому його зростанню з кісткою хворого.

Тоді як при застосуванні цементного фіксування, коли пацієнтами є люди старші 60 і більше років, поверхня протеза має бути гладкою, без виступів для продовження терміну його використання.

О.Б.: – А ще колінні і кульшові протези вирізняються матеріалами, з яких вони виготовлені. Серед існуючих нині протезів кращими вважаються ті, де є поєднання таких матеріалів, як метал-метал, кераміка-кераміка, метал-поліетилен, кераміка-поліетилен. Тож, зважаючи, на вищеназвані фактор, ціни на колінні й кульшові протези коливаються від 50 до 100 тисяч гривень.

– Цікаво було б почути й про те, як ви стали хірургами, хто сприяв цьому?

О.Б.: – Я з родини медиків і дуже радію з того, що працюю нині поруч з батьком – Любомиром Михайловичем, який, зрештою, й спонукав мене до вступу в Івано-Франківський медичний інститут, а нині вже університет, навчав азів професії хірурга-ортопеда. Тож своєму ставленню, як лікаря, я зобов’язаний насамперед батькові.

М.Я.: – Мені й сьогодні непросто відповісти, чому я теж обрав професію лікаря. Задля цього теж у свій час навчався в Івано-Франківсьому медінституті. Але в нашій сім’ї і навіть близькій родині не було нікого із медиків.

Можливо, що саме ця обставина й сприяла в обранні такої професії. Але я загалом задоволений таким своїм вибором і що став хірургом-ортопедом.

Хто є нині вашими пацієнтами і чи сприяє якось держава проведенню операцій з протезування суглобів для пільгових категорій населення?

М.Я.: – Хоча я ось уже чотири роки проводжу операції із заміни колінних і кульшових суглобів, а Орест Любомирович десь три роки, але ще багатьом навіть мешканцям нашого міста невідомо, що в Калуській ЦРЛ такі операції проводяться. Тому чимало наших краян і далі орієнтують при потребі їх проведення на Івано-Франківськ, Чернівці та інші міста України. І хоча не веду якусь статистику, але якось став переглядати історію операційних втручань саме із протезування суглобів і підрахував, що таких операцій уже ми разом провели близько 300. А нашими пацієнтами були як мешканці Калущини, так і з Долинського, Рожнятівського, Галицького районів та інших, зокрема і з Львівщини.

О.Б.: – І коли раніше операції тривали дві години і більше, то тепер ми їх проводимо протягом години. Хоча й тут є певні, так би мовити, нюанси, пов’язані з віком пацієнта. Бо заміна колінного чи кульшового суглоба у людей похилого віку проходить, як вже зазначалося, із застосуванням спеціального цементу, тоді як людям молодшого віку він не потрібен.

Щодо підтримки пільгових категорій населення з проведення протезувань, то на рівні держави наразі така програма відсутня, а ось наша Калуська міська рада закуповує щорічно 10-12 протезів для одиноких і малозабезпечуваних людей, учасників війни на сході України й іншим. Надіємося, що така допомога з боку влади міста буде передбачена і в бюджеті на 2022 рік.
– А чи були у вашій професійній діяльності такі операції, які найбільше запам’яталися?

О.Б.: – Була така, що є пам’ятною для нас обидвох. Я тоді лише починав практикуватися разом з Мар’яном Аркадійовичем. А пацієнтом був чоловік старшого віку, в якого виявили перелом шийки стегна.

М.Я.: – Навіть після хірургічного втручання пацієнти з таким ураженням стають інвалідами, але нам вдалося, як мовиться, поставити людину на ноги в повному розумінні цих слів. З нею, до речі, ми й досі підтримуємо дружні зв’язки.

– Хотілося б почути від вас, як фахівців, і про те, що є причиною уражень суглобів і що слід робити, аби уникнути цього захворювання?

М.Я.: – Ураження суглобів – хронічне захворювання, що починаються із суглобового хряща і закінчується його зв’язковим апаратом. Деформуючий артоз, а саме про нього йдеться, характеризується порушенням кровообігу в суглобі, деформацією і руйнуванням його елементів. Якщо ці ознаки хоч раз виникають, то ураження суглобу вже не зникає і захворюваність прогресує, поступово призводячи до інвалідезації пацієнта. І найбільш поширеними недугами є деформуючі артрози колінних та кульшових суглобів.

О.Б.: – Причинами даної патології можуть бути як тривале навантаження на суглоб, його перевантаження, внаслідок підіймання та перенесення важких предметів, заняття такими видами спорту, як важка атлетика, стрибки в висоту та довжину й деякими іншими, що потребують значних зусиль саме від ніг людини.

Довготривале перебування «на ногах», зайва маса тіла, відсутність належного відпочинку, а також травмування суглоба, адже навіть у молодих людей травмування може призвести до розвитку деформуючого артрозу.

А ще не останню роль у появі цього захворювання відіграє спадковий фактор. Тому рекомендуємо берегти свої суглоби з молодого віку. А задля цього слід бути активними у години відпочинку, частіше прогулюватися і бувати на природі, не забувати про ранкову гімнастику, а при можливості займатися фізичною культурою на стадіоні і в спортзалах, басейні, що спрямована на зміцнення м’язів, але не на їх перевантаження.

– Зважаючи, що наша розмова проходить напередодні новорічно-різдвяних свят, щоб хотіли побажати своїм колегам, калушанам?

О.Б.: – Нашим лікарям і всьому медперсоналу лікарні бажаємо, щоб менше було пацієнтів, особливо під час свят, щоб усі були здоровими, щоб добре відпочили, а в їхніх сім’ях та родинах панували тепло, радість та повага.

М.Я.: – Приєднуюся до цих вітань, а ще всім калушанам бажаю миру та добра в їх оселях та гарного настрою. І будьте завжди здоровими.
Записав Анатолій Гетьманчук.

Ірина та Андрій Лесіви зі Збори Верхнянської територіальної громади стали батьками першої дитинки, яка народилася в Калуському пологовому будинку.


Тут мама Ірина 1 січня 2022 року о 02:45 народила донечку вагою 2980 г та зростом 49 см. Щасливі батьки вже визначилися з іменем дівчинки. Назвуть її Олександрою.


У Калуському пологовому будинку повідомили, що бригада професіоналів у складі акушера-гінеколога Марії Новицької, неонатолога Галини Дмитрук, анестезіолога Світлани Мандрук та акушерки Галини Яців, яка приймала перші пологи в новорічну ніч, зробила все необхідне, щоб народження дитинки було безпечним і максимально наближеним до домашніх умов.

З такими запитаннями напередодні новорічно-різдвяних свят ми звернулися до генерального директора КНП «Калуська ЦРЛ» Івана Красійчука:

– Рік був важким і напруженим для всього колективу нашої лікарні, – наголосив він. – Але спільними зусиллями адміністрації, лікарів та всього медичного персоналу нам вдавалося виконувати свої обов’язки, зберегти колектив і продовжити впровадження медичної реформи, внісши у роботу медичного закладу необхідні зміни.

Користуючись нагодою хочу з цього приводу подякувати за працю в році, що минає, всім без винятку працівникам Калуської ЦРЛ, а також міській раді, спонсорам, які допомагали нам в боротьбі з коронавірусною інфекцією, зокрема товариству «КАРПАТНАФТОХІМ», яке забезпечувало нас медичним киснем, а також усім тим небайдужим краянам, які всіляко підтримували нас у цей непростий час.

Від прийдешнього 2022 року очікую більшого розуміння від держави та її відповідних структур щодо проблем медзакладів вторинного рівня та на їх належну допомогу в нашій роботі.

А нашим працівникам і всім калушанам бажаю бути здоровими, добра в родинах та нехай, як мовиться, всі негаразди оминають ваші оселі.

З Новим роком! З Різдвом Христовим!

Цю приємну новину повідомив 24 грудня на оперативній нараді у міського голови головний лікар КНП «Калуська ЦРЛ Іван Красійчук.

За словами керівника медичного закладу, цього тижня їх лікарня отримала придбаний за кошти міського бюджету резектоскоп, який дасть можливість надавати пацієнтам якісну медичну допомогу в плані урології.

Вартість резектоскопа склала 180 тисяч гривень.

Резектоскоп – це різновидність ендоскопа, який застосовується для резекції передміхурової залози чи видалення пухлин із сечового міхура.

Також цього тижня у хірургічному відділенні ввели в дію новий апарат – коагулятор, який допоможе в роботі хірургів. Його вартість – 450 тисяч гривень. А придбав його медзаклад уже за власні кошти.

Хірургічний коагулятор – це високочастотний електрохірургічний апарат для коагуляції флокуляції (припікання) м’яких тканин і судин.

Цю приємну новину повідомив 24 грудня на оперативній нараді у міського голови головний лікар КНП «Калуська ЦРЛ Іван Красійчук.

За словами керівника медичного закладу, цього тижня їх лікарня отримала придбаний за кошти міського бюджету резектоскоп, який дасть можливість надавати пацієнтам якісну медичну допомогу в плані урології.

Вартість резектоскопа склала 180 тисяч гривень.

Резектоскоп – це різновидність ендоскопа, який застосовується для резекції передміхурової залози чи видалення пухлин із сечового міхура.

Також цього тижня у хірургічному відділенні ввели в дію новий апарат – коагулятор, який допоможе в роботі хірургів. Його вартість – 450 тисяч гривень. А придбав його медзаклад уже за власні кошти.

Хірургічний коагулятор – це високочастотний електрохірургічний апарат для коагуляції флокуляції (припікання) м’яких тканин і судин.

Про це повідомив у соціальній мережі народний депутат України від округу №85 Едуард Прощук.

Таке запевнення він отримав від міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка і на особистій зустрічі з ним, і після відповідного письмового звернення, адресованому йому з приводу болючої проблеми КНП «Калуська ЦРЛ» – відсутності в цьому медзакладі стаціонарної ангіографічної рентгенівської системи. У зв’язку з недостатністю фінансування Калуської ЦРЛ, яке здійснюється здебільшого з місцевого та обласного бюджетів, лікарня упродовж вже більше десяти років не може придбати необхідний сучасний апарат для діагностики судин.

«Пригадуєте, минулого тижня я зустрічався з міністром охорони здоров’я України Віктором Ляшко і ми обговорювали потреби в медицині для Прикарпаття і 85-го округу зокрема. Серед іншого я наголошував на необхідності придбання ангіографа для Калуської ЦРЛ.
Щоб підкріпити нашу розмову, надіслав міністру письмове звернення щодо цього. У відповідь Віктор Ляшко ще раз запевнив, що Калуська лікарня є серед тих медичних закладів, які отримають стаціонарний ангіограф вже весною 2022-го», – написав Едуард Прощук.

Тож він сподівається, що навесні калуські медики таки отримають цей стаціонарний апарат.

Малі пацієнти, які сьогодні перебувають на лікуванні в дитячому відділенні Калуської ЦРЛ, у День Святого Миколая не залишились без солодких подарунків. Їх привіз до закладу і вручив дітям міський голова Андрій Найда. А інформацію про цю подію поширив на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі «Фейсбук».



«День Святого Миколая найбільше чекають дітки, адже це час, коли здійснюються бажання та мрії, – зауважує Андрій Михайлович. – На жаль, життя вносить свої корективи і складається так, що найдорожча нам малеча потребує лікування. Але віра в диво і добро повинна перемагати!

За традицією завітали до дитячого відділення Калуської центральної районної лікарні. В атмосфері щирих побажань й усмішок, сяючих вогників та яскравих кульок на ялинках дітвора отримала солодкі подарунки».



Міський голова Андрій Найда побажав усім діточкам швидкого одужання, здоров’я їм та їхнім батькам. Він також окремо подякував медичним працівникам за їхню невтомну працю й опіку, якою тут не обділені діти.