Контактна літотрипсія – це сучасний і надійний метод оперативного лікування сечокам’яної хвороби, який передбачає дроблення каменів, що утворилися в сечовому міхурі і сечоводах, імпульсами (лезерними, ультразвуковими) за допомогою ендоскопів.
Лазерна літотрипсія є контактним методом лікування. Це малоінвазивна операція, коли доступ до каменю здійснюється через природні сечовивідні шляхи. Ендоскопічна система вводиться через уретру. Відеокамера проектує вид конкременту на монітор і допомагає лікареві його виявити. Потім через ендоскоп вводять лазерне волокно і підводять його впритул до каменю. Енергетичний пучок, що посилається генератором, викликає поступове руйнування каменю на дрібні фрагменти, які повністю вимиваються водним відсмоктуванням або виходять разом з сечею. Увесь процес, лазерного дроблення відбувається під візуальним контролем. При цьому енергія лазерного променю не травмує навколишні тканини, що робить подальший період реабілітації мінімальним. Це істотно розширює можливості малоінвазивного лікування і особливо актуально при розташуванні конкрементів в сечовивідних шляхах, коли камені в сечоводі блокують відтік сечі і порушують функцію нирок.
Застосування лазера дозволяє ефективно зруйнувати камінь у будь-якій ділянці сечовивідної системи, і вилікувати пацієнта, застосувавши щадний метод, який базується на мінімальному втручанні в організм.
Впровадження в повсякденну клінічну практику найсучасніших методів лікування дає можливість пацієнту уникати оперативних втручань і швидко повертатися до нормального життя.
Покази до контактної літотрипсії:
- камені локалізуються у крижово-куприковому з’єднанні;
- розміри каменів сягають понад 1 см;
- відсутність результату після дистанційної літотрипсії;
- поява «каменевих доріжок», що може стати наслідком дистанційної літотрипсії;
- ендоскопічне виявлення каменів, що не видимі на рентгенограмі;
- високий ризик обтурації каменем сечоводів.
Але мусимо звернути Вашу увагу, що попри свої численні переваги, контактна лазерна літотрипсія може проводитися не усім. Існують відносні та абсолютні протипоказання. Відносними протипоказаннями є звуження сечоводів, сфінктерів, деякі патології сечової системи, що піддаються лікування. Абсолютними протипоказами є гострі запальні стани сечовидільної системи, такі як пієлонефрит чи гломерулонефрит, також простатит, тяжкий стан. Відносні протипоказання можна усунути, абсолютні, на жаль, не дозволяють проводити процедуру.