До числа тих фахівців Калуської ЦРЛ, яких добре знають калушани та мешканці колишніх сусідніх районів, належать лікарі-ортопеди травматологічного відділення цього медичного закладу Мар’ян Яремко та Орест Белей.
І таку свою популярність у людей вони заслужили не тільки тому, що мають обидва вже чималий досвід з проведення різноманітних хірургічних втручань, а насамперед з впровадження новаторських методів проведення операцій.
– Обидва хірурги, – розповідає генеральний директор КНП «Калуська ЦРЛ» Іван Красійчук, – впровадили в нашій лікарні нові методі протезування колінних та кульшових суглобів. – Спочатку таким фахівцем у нашій лікарні став Мар’ян Аркадійович, а потім до нього приєднався і Орест Любомирович.
Наша зустріч з хірургами-ортопедами травматологічного відділення Калуської ЦРЛ М. Яремко та О. Белеєм кілька разів переносилася через зайнятість обидвох або ж одного із них. Адже, як зазначив з цього приводу Орест Белей, спільно, як правило, вони проводять операції саме з протезування суглобів, а ось щодо проведення інших травматологічних операцій, то тут вони вже працюють з іншими лікарями їх відділення, хоча нерідко теж у «парі».
Але й наша зустріч теж відбулася не в кабінеті, а в коридорі операційного відділення, зважаючи, що Мар’ян Яремко поспішав на чергову операцію.
– Нас часто запитують, – розповідає він, – як ми зуміли освоїти нові методи протезування суглобів. – Але ж ми їх не освоювали, а лише перейняли досвід роботи в тих, хто вже це вмів робити. Я, приміром, вдячний за це завідувачу відділення ортопедії Київської міської клінічної лікарні №12, заслуженому лікарю України, кандидату медичних наук Олександру Косякову. Проходив також відповідне стажування і у фахівців Київського ортопедичного центру ендопротезування, а також у медичних закладах Чеської республіки, що в Карлових Варах та Празі.
– А я, аби здобути відповідні навики, – долучається до розмови Орест Белей, – пройшов навчання у Харківському інституті патології хребта та суглобів ім. професора М.І. Ситенка під керівництвом професора Володимира Філіпенка та інших спеціалістів. Чимало корисного почерпнув і вже більш досвідченого колеги і товариша Мар’яна Аркадійовича, за що дуже йому вдячний. Але й справді ми не були якимись новаторами в цій справі, хоча до 2017 року, коли вже стали практикуватися з проведення операцій по замінні колінних і кульшових суглобів, їх ще проводили навіть не в усіх обласних центрах.
– Аби розмова була більш зрозумілішою для наших читачів, хотілося б почути про те, чим зумовлена потреба в протезуванні суглобів і що ці протези представляють?
О.Б.: – Ендопротезування полягає в хірургічному втручанні, при якому пошкоджені суглобові поверхні замінюються на штучні, тобто протези. Виконується така операція, як правило, з метою відновлення опорної і рухової функцій нижніх кінцівок, а також усунення больового синдрому, коли консервативні методи лікування недоцільні або ж не дають бажаних результатів.
М.Я.: – Ендопротези кульшових та колінних суглобів виготовляють з матеріалів, що мають високу міцність, гіпоалергентність, здатність приживатися в людському організмі. Заміна суглоба на штучний проводиться при таких захворюваннях: артрози і артрити в стадії повного руйнування, асептичні некрози, внутрішньосуглобові переломи, дисплазія, перелом шийки стегнової кістки, онкологічна патологія з ураженням суглобів.
– Відомо також, що самі протези є дороговартісними й ціни на них теж різні. Чим це зумовлено?
О.Б.: – Різноманітність протезів і їх вартість зумовлена не тільки існуючою кількістю їх виробників, а це, як правило, такі країни, як Франція, США, Великобританія, Німеччина, Чехія, але й зважаючи на їх різну властивість.
М.Я.: – Якщо, приміром, використовується безцементний суглоб, то такий протез в основному ми встановлюємо для пацієнтів молодшого віку. Він має шорстке покриття, що сприяє кращому його зростанню з кісткою хворого.
Тоді як при застосуванні цементного фіксування, коли пацієнтами є люди старші 60 і більше років, поверхня протеза має бути гладкою, без виступів для продовження терміну його використання.
О.Б.: – А ще колінні і кульшові протези вирізняються матеріалами, з яких вони виготовлені. Серед існуючих нині протезів кращими вважаються ті, де є поєднання таких матеріалів, як метал-метал, кераміка-кераміка, метал-поліетилен, кераміка-поліетилен. Тож, зважаючи, на вищеназвані фактор, ціни на колінні й кульшові протези коливаються від 50 до 100 тисяч гривень.
– Цікаво було б почути й про те, як ви стали хірургами, хто сприяв цьому?
О.Б.: – Я з родини медиків і дуже радію з того, що працюю нині поруч з батьком – Любомиром Михайловичем, який, зрештою, й спонукав мене до вступу в Івано-Франківський медичний інститут, а нині вже університет, навчав азів професії хірурга-ортопеда. Тож своєму ставленню, як лікаря, я зобов’язаний насамперед батькові.
М.Я.: – Мені й сьогодні непросто відповісти, чому я теж обрав професію лікаря. Задля цього теж у свій час навчався в Івано-Франківсьому медінституті. Але в нашій сім’ї і навіть близькій родині не було нікого із медиків.
Можливо, що саме ця обставина й сприяла в обранні такої професії. Але я загалом задоволений таким своїм вибором і що став хірургом-ортопедом.
– Хто є нині вашими пацієнтами і чи сприяє якось держава проведенню операцій з протезування суглобів для пільгових категорій населення?
М.Я.: – Хоча я ось уже чотири роки проводжу операції із заміни колінних і кульшових суглобів, а Орест Любомирович десь три роки, але ще багатьом навіть мешканцям нашого міста невідомо, що в Калуській ЦРЛ такі операції проводяться. Тому чимало наших краян і далі орієнтують при потребі їх проведення на Івано-Франківськ, Чернівці та інші міста України. І хоча не веду якусь статистику, але якось став переглядати історію операційних втручань саме із протезування суглобів і підрахував, що таких операцій уже ми разом провели близько 300. А нашими пацієнтами були як мешканці Калущини, так і з Долинського, Рожнятівського, Галицького районів та інших, зокрема і з Львівщини.
О.Б.: – І коли раніше операції тривали дві години і більше, то тепер ми їх проводимо протягом години. Хоча й тут є певні, так би мовити, нюанси, пов’язані з віком пацієнта. Бо заміна колінного чи кульшового суглоба у людей похилого віку проходить, як вже зазначалося, із застосуванням спеціального цементу, тоді як людям молодшого віку він не потрібен.
Щодо підтримки пільгових категорій населення з проведення протезувань, то на рівні держави наразі така програма відсутня, а ось наша Калуська міська рада закуповує щорічно 10-12 протезів для одиноких і малозабезпечуваних людей, учасників війни на сході України й іншим. Надіємося, що така допомога з боку влади міста буде передбачена і в бюджеті на 2022 рік.
– А чи були у вашій професійній діяльності такі операції, які найбільше запам’яталися?
О.Б.: – Була така, що є пам’ятною для нас обидвох. Я тоді лише починав практикуватися разом з Мар’яном Аркадійовичем. А пацієнтом був чоловік старшого віку, в якого виявили перелом шийки стегна.
М.Я.: – Навіть після хірургічного втручання пацієнти з таким ураженням стають інвалідами, але нам вдалося, як мовиться, поставити людину на ноги в повному розумінні цих слів. З нею, до речі, ми й досі підтримуємо дружні зв’язки.
– Хотілося б почути від вас, як фахівців, і про те, що є причиною уражень суглобів і що слід робити, аби уникнути цього захворювання?
М.Я.: – Ураження суглобів – хронічне захворювання, що починаються із суглобового хряща і закінчується його зв’язковим апаратом. Деформуючий артоз, а саме про нього йдеться, характеризується порушенням кровообігу в суглобі, деформацією і руйнуванням його елементів. Якщо ці ознаки хоч раз виникають, то ураження суглобу вже не зникає і захворюваність прогресує, поступово призводячи до інвалідезації пацієнта. І найбільш поширеними недугами є деформуючі артрози колінних та кульшових суглобів.
О.Б.: – Причинами даної патології можуть бути як тривале навантаження на суглоб, його перевантаження, внаслідок підіймання та перенесення важких предметів, заняття такими видами спорту, як важка атлетика, стрибки в висоту та довжину й деякими іншими, що потребують значних зусиль саме від ніг людини.
Довготривале перебування «на ногах», зайва маса тіла, відсутність належного відпочинку, а також травмування суглоба, адже навіть у молодих людей травмування може призвести до розвитку деформуючого артрозу.
А ще не останню роль у появі цього захворювання відіграє спадковий фактор. Тому рекомендуємо берегти свої суглоби з молодого віку. А задля цього слід бути активними у години відпочинку, частіше прогулюватися і бувати на природі, не забувати про ранкову гімнастику, а при можливості займатися фізичною культурою на стадіоні і в спортзалах, басейні, що спрямована на зміцнення м’язів, але не на їх перевантаження.
– Зважаючи, що наша розмова проходить напередодні новорічно-різдвяних свят, щоб хотіли побажати своїм колегам, калушанам?
О.Б.: – Нашим лікарям і всьому медперсоналу лікарні бажаємо, щоб менше було пацієнтів, особливо під час свят, щоб усі були здоровими, щоб добре відпочили, а в їхніх сім’ях та родинах панували тепло, радість та повага.
М.Я.: – Приєднуюся до цих вітань, а ще всім калушанам бажаю миру та добра в їх оселях та гарного настрою. І будьте завжди здоровими.
Записав Анатолій Гетьманчук.